Стіґ А́брагам Шеді́н (, 7 жовтня 1917, Геґбу, Сандвікен, Євлеборґ, Швеція — 24 квітня 1993, Стокгольм, ШвеціяSveriges dödbok 1901—2009. Solna: Sveriges släktforskarförbund. 2010. Libris 11931231) — шведський прозаїк, поет і журналіст.
Біографія Стіґ Шедін народився і виріс у сім'ї шліфувальника Юеля Абрагама Шедіна, що працював на заводі «Брук» у Сандвікені, й Анни Елізабет Шедін (до шлюбу Андерссон). Стіґ почав працювати на заводі зразу ж після закінчення школи. Кілька років він стояв у трубовальцювальному цеху «біля підіймального пристрою між першою і другою парою валків». Тут він відчув потребу писати. Залучившись до вирішення соціальних питань, Шедін мав цю тему за провідну в усіх своїх творах. Був членом Шведської соціал-демократичної спілки молоді () і Товариства освіти робітників (). Сам письменник згадував, що в той час приятелі на роботі казали йому з приводу членства в цих організаціях: «Ти такий самий, як той бісів Сноїльський»Lars Furuland. Stig A Sjödin. Svenskt Biografiskt Lexikon.
Пропрацювавши на заводі десять років і закінчивши курс навчання в народних університетах Бруннсвіка (1939—1941) та Сиґтуни (1942—1943), він перебрався до Стокгольма, де у 1943—1945 роках був робітником, а відтак працював журналістом у виданнях Folket i Bild та Aftontidningen. 8 грудня 1950 одружився з Майт Елісабет Стамґорд (*1928), донькою торговця Карла Гуґо Юганссона i письменниці Анни-Ліси Форшберґер. 1945 року дебютував поетичною збіркою «Бомба, що не розірвалася». 1949 року вийшла його знакова збірка віршів — «Частинка сажі», в якій автор відобразив досвід, набутий у Сандвікені. Уперше в сучасній поетичній формі яскраво описано робітників і їхню працю. Ця збірка витримала кілька видань. Саме вона стала поштовхом до створення Товариства Стіґа Шедіна у жовтні 1996 року.
У 1950-х роках і далі головними мотивами у віршах Шедіна стали природа, кохання і критика суспільства. Провідною ниткою в його творчості була пошана до природи і людини. Шедіна вважали пролетарським письменником. Останньою його збіркою стала «Лікарська книжка, подорож униз», опублікована за три тижні перед смертю автора, у квітні 1993 року. Її схвалила критика.
Стіґа Шедіна поховали на Катарінському цвинтарі в Стокгольмі.
Пошанування У жовтні 1996 року засновано Товариство Стіґа Шедіна. 1997 року засновано Премію Стіґа Шедіна.
Твори Blindgångare 1945 (лірика) — «Бомба, що не розірвалася» Sommarpredikan 1947 — «Літня проповідь» Sotfragment 1949 — «Частинка сажі» Nattliga besök 1950 — «Нічні відвідини» Molnskugga 1955 — «Тінь хмарини» Dikter 1957 — «Вірші» Asparnas tält 1959 — «Осиковий курінь» Sånger i stål 1962 — «Пісні в криці» Bo bortom tullen 1966 — «Жити поза митом» Har ni flaggproblem? 1970 — «У вас клопіт із прапором?» Klarspråk 1971 — «Чітка мова» Livets starka smak 1974 — «Гострий смак життя» Förklaringstapet 1977 — «Пояснення» Hjärtats heta smedja 1979 — «Гаряча кузня серця» Arbete och människovärde 1981 — «Робота і гідність людини» Näverbrev 1988 — «Берестяний лист» Dikter i Folkets hus 1988 — «Вірші в Народному домі» Läkebok, nedresa 1993 — «Лікарська книжка, подорож униз» Gråspettens öga 1993 — «Дятлове око» Det rör sig 1998 — «Воно рухається» Ur tillsvidarelådan 1999 — «З довгої шухляди» Bruksnoveller 2003 — «Заводські новели» Naturlig avgång 2004 — «Природний відхід»
Нагороди і відзнаки 1949 Літературна премія АБФ 1950 Літературна премія журналу «Ві» 1957 Премія Стіґа Карлсона 1964 Літературна премія журналу «Ві» 1971 Літературна премія газети «Естерсунд-Постен» 1972 Премія Беллмана 1972 Премія Карла Еміля Енґлунда (за «Чітку мову») 1985 Премія Дана Андерссона 1989 Медаль Геденвінда 1991 Премія Ферліна
Література про Стіґа Шедіна Årsskrift / Stig Sjödin sällskapet Siv Hackzell. Lyftpojkens skrik: en studie i Stig Sjödins poesi
Зовнішні зв'язки Сайт Товариства Стіґа Шедіна Lars Furuland. Stig A Sjödin. Svenskt Biografiskt Lexikon
Примітки