Мико́ла Радзиві́лл «Стари́й», Микола Радзивіллович (, ; бл. 1440 — 16 липня 1509) — державний діяч Великого князівства Литовського, великий канцлер литовський і віленський воєвода з 1492 року, троцький каштелян з 1488 року, намісник новгорудський і белзький з 1488 року, намісник Смоленський.
Біографія Син Радзивілла Остиковича, у зв'язку з чим також відомий як Микола Радзивіллович.
До 2 грудня 1481 був намісником Смоленська. Восени 1483 отримав у командування 10 тисяч воїнів для оборони смоленських земель. 31 травня 1488 вперше згадується як каштелян трокський і намісник новгородський. У 1491 став канцлером великим литовським і воєводою віленським; вступив на посаду як наступник Олехни Судимонтовича.Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, tom I: Województwo wileńskie. XIV—XVIII wiek, DiG, 2004.
Виконуючи заповіт великого князя Казимира, у 1492 р. забезпечив перехід Великолитовського трону до Олександра Ягеллончика. Виступав за шлюб Олександра з Оленою Іванівною, дочкою великого князя московського Івана III. Був одним з ініціаторів підписання в 1499 нового акту унії між ВКЛ і Польщею. Керував ВКЛ за відсутності в державі великого князя. Згідно із заповітом Олександра сприяв передачі в 1506 Великолитовського трону Сигізмунду I. Створив велику латифундію, яка заклала фундамент могутності роду Радзивіллів.
Був похований в костелі бернардинів Вільнюса.Pietkiewicz K. Radziwiłł (Radziwiłłowicz) Mikołaj h. Trąby (zm. 1509)… — S. 316.
Сім'я Його першою дружиною була дочка Івана Монивидовича Софія Анна, з якою мав чотирьох синів: Альберта, Юрія, Івана (Яна), Миколу і доньку Ганну, яка у 1496 році стала дружиною князя мазовецького Конрада III Рудого. — S. 363.
Другою дружиною була теж Софія Іванівна, донька князя І. Ю. Заславського.
Третьою — Софія (Феодора) Рогатинська[ http://genealogia.grocholski.pl/ ] , дочка руського боярина Богдана Рогатинського.
Портрети
Примітки
Джерела Pietkiewicz K. Radziwiłł (Radziwiłłowicz) Mikołaj h. Trąby (zm. 1509) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — 193 — 384 s. — S. 315—316. Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r. // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — Kraków, 1921. — T. V. — rok 1920. — S. 42 / Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa
Посилання Radziwill 1 , Radziwillowie.2 , Radziwillowie.3 ,
ПопередникОлехно Судимонтович Воєвода віленський1492—1509 НаступникМикола II Радзивілл «amor Poloniae»