Книжкова ілюстрація — елемент книги, що або пояснює текст наочними образами, або активно тлумачить текст, даючи можливість читачеві по-новому зрозуміти й відчути цінність літературного змісту і форми.

Ілюстрації допомагають зорієнтуватись у змісті книжки, спонукають її прочитати та допомагають засвоїти зміст тексту.

Часто ілюстрації створюються у співдружності письменника і художника. Для ілюстрації обираються епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту або окремих фрагментів літературного твору.

Ілюстрації за місцем розташування в книзі:

заставка (на початку тексту книги або розділу у верхній частині сторінки); кінцівка (наприкінці книги або розділу); ініціал (заголовна орнаментована літера, з якої починається книга чи розділ). Заставка і кінцівка можуть бути орнаментальними. Орнамент — узор, візерунок, який має відповідати характеру описаної в літературному творі епохи чи національності.

Ілюстрації за способом розташування в тексті бувають:

сторінковими (на всю сторінку); напівсмуговими (на пів сторінки); розворотними (на двох суміжних сторінках); середтекстовими (в оборку, коли текст оточує ілюстрацію с трьох або чотирьох боків).

Роль ілюстрацій

Ілюстрація книжки вирішує завдання образного розкриття літературного тексту за допомогою малюнків.

Перш за все, книжкові ілюстрації відіграють зображальну роль. Книга — спільна робота письменника і художника, і малюнки в ній не можна розглядати окремо від тексту. Також вони підштовхують до фантазій, допомагають уявити літературні образи, «увійти» в зміст, сюжет твору, покращують розуміння теми, ідеї, образу головного героя, втілюючи ідейний зміст книги у художніх деталях — яскравих, виразних, конкретних. Ілюстрації впливають на процеси сприйняття, аналізу, синтезу, розуміння, що є основою формування креативної свідомості людини, креативної особистості.

У різний вік людини, ілюстрації впливають на неї різним чином. наприклад, образотворчий початок найяскравіше виражений у книжці-картинці для маленьких дітей, яка формувалась як авторський твір, у якому ілюстрація і текст виступають в особливій візуально-вербальній єдності.

Складніший синтез зображення й слова виникає в книжці для старшого дошкільного і молодшого шкільного віку з органічного сплаву літератури й образотворчого мистецтва, коли в ілюстрації виявляється художньо-концентроване вираження реального життя або образів поетичної казки, так званої чарівної казки, театрального дійства, дитячої гри. у виданнях для дітей середнього і старшого віку ілюстрація наближається до особливостей ілюстрованої книги для дорослих, тобто переважає принцип послідовного образотворчого супроводу тексту.

Ілюстрація в книгах пройшла значний етап розвитку. Спочатку використовували мініатюри, виконані кольоровими фарбами. Згодом їх замінили гравюри, спочатку ксилографії — рельєфна гравюра на дереві, а з XVII—XVIII ст. почали застосовувати гравюри на міді, часто в окремих аркушах. У XIX ст. популярнішими стали торцеві гравюри та літографії, що дозволяли більші наклади. Наприкінці XIX ст. ці техніки витіснили фотомеханічні методи. На початку XX ст. ілюстрації виконувалися в різних стилях, зберігаючи мистецьку цінність.

Див. також

Книжкова графіка

Примітки

Посилання Г. П. Ткачук «Дитяча книжка — необхідна база розвитку інтересу до самостійного читання» Сторінка 114 10 найважливіших українських ілюстраторів ХХ століття