Архієпархія Руана () — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Руан, Франція. Архієпархія Руана поширює свою юрисдикцію на округ Руан та округ Дьєпп. Кафедральним собором архієпархії Руана є церква Пресвятої Діви Марії.

Історія Руанська єпархія була створена у III столітті. В Руанському соборі зберігаються списки єпископів Руана Liber Eburneus (початок X століття) й Liber Niger (1079). Відповідно до Liber Eburneus першим єпископом Руана був святий Меллоній. Liber Niger та більш пізні списки називають першим єпископом Руана Ніказія. У IV столітті єпископом Руана був друг святих Мартіна Турського та Павліна Ноланського святий Віктрицій, який написав трактат про шанування мощей De Laude Sanctorum й вирушив проповідувати християнство до Англії.

У V–VI століттях єпархія Руана була зведена в ранг архієпархії. У VI столітті єпископом Руана був святий Претестат, який 557 року був вигнаний з Руана франкським королем Хільперіком I. 584 року Претестат повернувся в Руан та згодом, 24 лютого 586 року, був зарізаний біля вівтаря за наказом королеви Фредегонди.

744 року єпископ Грімон отримав від Папи Римського Захарія паллій. У VIII столітті святий Ремігій першим у Франції запровадив у своїй архієпархії латинський обряд, замість галліканського обряду, що вживався раніше.

В XI столітті архієпископ Маурилій боровся з ученням Бернарда Турського, що поширилось в Руані. 1160 року в Руані почалось будівництво кафедрального собору, який у подальшому пережив численні пожежі. У 1330–1338 роках архієпископом Руана був П'єр Рожер — майбутній папа Климент VI. 1371 року Святий Престол звільнив настоятеля Руанського собору від світської й духовної влади руанського архієпископа.

16 квітня 1562 року під час релігійних війн гугеноти захопили Руан та спустошили багато міських церков. 26 жовтня того ж року Руан було звільнено від протестантів.

Після початку Великої французької революції руанський архієпископ кардинал Домінік де ла Рошфуко залишив Францію. 29 листопада 1801 року, після конкордату з Францією, папа Пій VII видав буллу Qui Christi Domini, відповідно до якої передав частину території руанської архієпархії єпархіям Версаля, Евре та Бове. 6 липня 1714 року архієпархія Руана передала частину своєї території єпархії Гавра.

Нині архієпископи Руана мають титул примаса Нормандії, який було підтверджено після суперечок з Ліоном папою Калікстом III у 1457 та 1468 роках.

Ординарії архієпархії святий Ніказій (250–260); святий Меллоній (260 — 22.12.311); святий Авіціаній (314 — 2.12.325); святий Северій (? — 341); Євсевій (344–346); Марцелліній (366–385); Петро (385–393); святий Віктрицій (393–417); Іннокентій (418–426); святий Еводій (426); Сильвестр (433); Майсон (450); святий Герман (461); Крешенцій (480); святий Годард (490–525); святий Флавій (533–541); святий Еводій II (542 — 8.10.550); святий Претестат Руанський (550 — 24.02.586); Меланцій (589–601); Ідульф (602–626); святий Роман (631 — 23.10.639); святий Одон (641 — 24.08.684); святий Ансберт (684 — 9.02.695); Гриффон (696–713); Роланд (713–720); святий Уго I (722 — 9.04.730); Ратберт (730–734); Грімон (744–745); Ранфред (745–753); святий Ремігій (753–772); Майнард (772–799); Гілберт (800–828); Рагноард (828–837); Гомбальд (838 — 5.01.849); Павло (850–855); Гуанілон (855 — 18.09.869); Адалард (871–872); Рікульф (872–875); Іоанн (876–888); святий Леон з Байонни (? — 889) — призначений єпископом Байонни; Гуттон (889–910); Франкон (912–919); Гонтард (919–942); Уго II OSB (942–989); Роберт II (990–1037); Можер (1037–1055); святий Маврилій (1055 — 9.08.1067); Жан де Авранш (серпень 1069 — 9.09.1079); Гільйом Бонн-Ам (1079 — 9.02.1110); Жоффрей ле Бретон (1111 — 28.11.1128); Гу де Бов'є (1129 — 11.11.1164); Ротру (1165 — 26.11.1183); Готьє де Кутанш (17.12.1184 — 16.11.1207); Робер Пулан (23.08.1208 — 4.05.1222); єпископ Тібо д'Ам'єн (4.09.1222 — 25.09.1229); Моріс (20.07.1231 — 10.01.1235); кардинал П'єр де Комю (4.04.1236 — 28.05.1244) — призначений єпископом Альбано; Ед Клемент (30.03.1245 — 5.05.1247); Ед Ріго (березень 1248 — 2.07.1275); Гільйом де Флавакур (1276 — 6.04.1306); Бернар де Фаргіс (4.06.1306 — 5.05.1311) — призначений архієпископом Нарбонни; Жіль Оселін де Монтагю (5.05.1311 — 24.06.1318); Гільйом де Дюфор (січень 1319 — 24.11.1330); кардинал П'єр Роже де Бофор-Тюренн (14.12.1330 — 18.12.1338) — обраний папою римським під іменем Климента VI; Еймері Гуно (15.02.1339 — 17.01.1343); Ніколя Роже (31.01.1343 — 3.04.1347); Жан де Маріньї (14.05.1347 — 27.12.1351); кардинал П'єр де ла Фор (8.02.1352 — 23.12.1356); Гільйом де Флавакур (18.01.1357 — 1.05.1359); кардинал Філіп д'Аленсон (3.07.1359 — 27.08.1375) — призначений патріархом Єрусалима та архієпископом Оша; кардинал П'єр де ла Монтре (27.08.1375 — 20.12.1375); Гільйом де Лестранж (22.12.1375 — березень 1389); Гільйом де В'єнн (29.03.1389 — 18.02.1407); Жан д'Арманьяк (26.02.1407 — 22.09.1408); Луї д'Аркур (29.07.1409 — 19.11.1422); кардинал Жан де ла Рошталі (26.07.1423 — 1431) — апостольський адміністратор; Гу дес Орж (26.01.1431 — 19.08.1436); кардинал Луї де Люксембург (24.10.1436 — 18.09.1443); Рауль Руссель (31.01.1444 — 31.12.1452); кардинал Гільйом д'Естутвіль (20.04.1453 — 22.01.1483); Робер де Круамаре (14.03.1483 — 18.07.1493); кардинал Жорж Амбуаз (21.04.1494 — 25.05.1510); кардинал Жорж II д'Амбуаз (8.08.1511 — 25.08.1550); кардинал Карл I де Бурбон (3.10.1550 — 9.05.1590); кардинал Карл II де Бурбон-Вандом (9.05.1590 — 50.07.1594); Sede vacante (1594–1597); кардинал Карл III де Бурбон (26.03.1597 — 1.12.1604); кардинал Франсуа де Жуаєз (1.12.1604 — 23.08.1615); Франсуа де Герлей де Шампваллон (23.08.1615 — май 1651); Франсуа II де Герлей де Шампваллон (23.05.1651 — 2.01.1671) — призначений архієпископом Парижа; Франсуа де Руель де Медаві (24.08.1671 — 29.01.1691); Жак-Ніколя де Кольбер (29.01.1691 — 10.12.1707); Клод-Маре д'Обінь (27.02.1708 — 22.04.1719); Арман Базен де Бесон (18.09.1719 — 8.10.1721); Луї де ла Вернь де Трессан (14.02.1724 — 18.04.1733); кардинал Ніколя-Шарль де Соль-Таванн (18.12.1733 — 10.03.1759); кардинал Домінік де ла Рошфуко (2.06.1759 — 22.09.1800); Sede vacante (1800–1802); кардинал Етьєн-Юбер де Камбасере (9.04.1802 — 24.10.1818); Франсуа де П'єр де Берні (30.07.1819 — 4.02.1823); кардинал Густав-Максимільєн-Жуст де Крой-Сольре (4.07.1823 — 1.01.1844); Луї-Марі-Едмон Бланшар де Байлью (17.06.1844 — 27.01.1858); кардинал Анрі-Марі-Гастон Бойснорман де Бонешо (20.02.1858 — 28.10.1883); кардинал Леон-Бенуа-Шарль Томас (10.11.1883 — 9.03.1894); кардинал Гільйом-Марі-Роман Сурр'є (15.05.1894 — 16.06.1899); Едмон-Фредерик Фузе (7.12.1899 — 20.12.1915); кардинал Луї-Ерне Дюбуа (13.03.1916 — 13.09.1920) — призначений архієпископом Парижа; П'єр-Флоран-Андре дю Буа де ла Віллерабль (16.12.1920 — 28.06.1936); кардинал П'єр Петі де Жульвіль (7.08.1936 — 10.12.1947); кардинал Жозеф-Марі Мартен (11.10.1948 — 6.05.1968); Андре Пальє (6.05.1968 — 6.05.1981); Жозеф Марі Луї Дюваль (6.05.1981 — 16.10.2003); Жан-Шарль Марі Дескуб (25.03.2004 — дотепер).

Примітки

Джерела Annuario Pontificio, Libreria Editrice Vaticana, Città del Vaticano, 2003, ISBN 88-209-7422-3 Pius Bonifacius Gams, Series episcoporum Ecclesiae Catholicae , Leipzig 1931, стор. 613–615 Konrad Eubel, Hierarchia Catholica Medii Aevi, vol. 1 , стор. 425–426; vol. 2 , стор. 225; vol. 3 , стор. 287; vol. 4 , стор. 298; vol. 5, стор. 336; vol. 6, стор. 359 Офіційний сайт Інформація Інформація