Ян ТворовськийІноді помилково Ян Табуроський → Бучач // Ї. — 2007. — Ч. 48. — С. 393. (; 1470/1474 — 1547Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 145. — S. 459. Є також 1557 у → Michałowski Witalij. Egzekucja dóbr … — S. 394 (одиничний випадок наразі).) — польський шляхтич гербу Пилява, польний гетьман коронний (1509—1520).

Життєпис Військовому мистецтву навчався під керівництвом гетьмана литовського, князя Костянтина Острозького. Був діяльним, мав здатність швидко приймати рішення. Отримав звання ротмістра. Його кар'єрі сприяв гетьман великий коронний (1503—1515 рр.) Миколай Каменецький. Брав участь у поході війська Королівства Польського під керівництвом гетьмана М. Каменецького для захисту волоського воєводи Богдана ІІІ Сліпого від турків. Разом зі Станіславом Лянцкоронським (воєводою сандомирськимNiesiecki K. Korona polska… — T. 2. — S. 25.) успішно відбив напад кримських татар на військо волоського воєводи Богдана ІІІ Сліпого. У 1509—1520 роках керував обороною поточною. Від 1511 р. мав спільно зі С. Лянцкоронським за ухвалою сейму контролювати Коломийське та Снятинське староства.Kowalska H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (ok. 1465—1535) // Polski Słownik Biograficzny… — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 451—452. У березні 1512 року, перед битвою під Лопушним, загін із 585 вершників під проводом Яна Творовського (стояв на схід від Кам'янця-Подільського, пильнуючи так званий Кучманський шлях, що вів на Поділля, згодом був відтятий татарами від решти коронних військ) спостерігав за 20 000 татар, які зимували біля Чорного Лісу, коло витоків Інгулу.

13 березня 1515 р. на чолі загону з 70 вершників у переможному бою з перекопськими татарами (близько 2000 осіб) не допустив нападу на Теребовлю (за даними С. Баронча, вершників було 40, витримали натиск добу, потім на підмогу прийшов загін Бучацького із 700 осіб, татар гнали аж до Меджибожа). 1516 р. разом з Марціном Каменецьким та Станіславом Лянцкоронським виграв бій у татарського чамбулу біля Теребовлі (за даними С. Баронча, біля Теребовлі вбито 800 нападників, біля Підгаєць —500).

Вів загін оборони поточної для участи в невдалій битві під Сокалем з кримськими татарами 2 серпня 1519 р.

Після одруження з Катажиною Бучацькою називав себе також дідичем Єзуполя.Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 24.

Помер 1547 року в Бучачі. Був похований у крипті старого фарного костелу Бучача,Цей храм розібрали з дозволу львівського латинського архієпископа Миколая Вижицького перед спорудженням сучасного костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії) → Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92—93. За даними Шимона Старовольського, у Бучачі існував його надгробокStarovolscius S. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 491. Щоправда, в примітці на С. 16 до статті Я. К. Островського (Ostrowski J. K. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu. — Kraków : «Secesja», 1993. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 1. — 364 il. — S. 16. — ISBN 83-85739-09-2. ) вказано, що С. 418—419 з праці Старовольського, а в книзі — це С. 491. (за Барончом, його поставив хтось із Бучацьких) з епітафією на позолоченій мідній таблиці:

Hic jacet Magnificus Dominus, D.Joannes Tworowski Palatinus Podoliae, Dux fueram bello, pedibus nunc calcor humanis Nec quicquam nisi me nunc benefacta juvant, Vivite ergo sic nati, ut vivatis Olympo, Terra iter ad coelum est, ad Stygiumque canem. Dispone domui tuae, quia morieris et memorare novissimaquia non pecabis. Anno Domini 1547.<ref name="СБ46">Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 46.</ref>

Посади До 1509 року був гетьманом надвірним коронним. 1509 року — призначений польним гетьманом коронним, був ним до 1520 року (в розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької названий командувачем поточної оборони). Підчаший (1514) та підстолій (1519) галицький. (за Несецьким, згаданий на цьому уряді 1540 р.Niesiecki К. Korona polska…  — T. 4. — S. 407.). Перед 18 квітняМихайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр.]. — С. 338. 1543 року, призначений воєводою подільським, перебував на посаді до 28 березня 1547 року. Несецький подав, що був старостою бучацьким.Niesiecki К. Korona polska… — T. 1. — Cz. 2. — S. 218. Є відомості, що був також теребовлянським воєводою, які не підтверджені в розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької.Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 237.

Сім'я

Був двічі одружений: вперше — з НН. Ґоздзкою, вдруге — з Катажиною Бучацькою (близько 1526 року,Stahoń B. Buczacki Jan Andrzej v. Jan starszy, h. Abdank (†1509) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84. — ISBN 83-04-03291-0 (репринт 1989 р.) за іншими даними, це був його єдиний шлюбНикола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — C. 31.). Дружина — дочка воєводи руського Якуба Бучацького. Віталій Михайловський називає її Катажиною Бучацькою на Барануві.Michajłowski W. Egzekucja dóbr rodziny Buczackich — Jazłowieckich — Tworowskich na Podolu w 1564 roku . — S. 394.

Став власником чи посідачем значних маєтностей Бучача внаслідок шлюбу, також засновником роду Бучацьких-Творовських. У шлюбі народилися: Ян Бучацький-Творовський — зять воєводи руського Миколая Сенявського Миколай Бучацький-Творовський — подільський підкоморій, кальвініст, староста барський (1571—1588), зять М. К. Радзивіла (Чорного)

За іншими даними його синами були: Анджей Бучацький-Творовський (або Творовський з Бучача) (бл. 1510), дружина — донька коронного гетьмана Миколая Сенявського КатажинаPlewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 129. Ян Бучацький-Творовський (бл. 1520Buczaccy-Tworowscy (01) ) — тесть Станіслава Менжика.

Василь Ульяновський стверджував, що Ян мав дочку Беату — дружину Яна Кшиштофа Орлика (пом. 1592), прадіда гетьмана України Пилипа Орлика.Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 421. — ISBN 5-203-01639-9.

Зауваги

Примітки

Джерела

Михайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр. — С. 336—346. Barącz S. Pamiątki buczackie . — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 5-6, 45-46. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 221—222. Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik, 1998. — S. 145, 237. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. Michajłowski W. Egzekucja dóbr rodziny Buczackich — Jazłowieckich — Tworowskich na Podolu w 1564 roku . — S. 394. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1.  — S. 217—219. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 407—408. Paprocki B''. «Gniazdo Cnoty, Zkąd Herby Rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Zmudzkiego…» — Kraków: drukarnia Andrzeia Piotrkowczyka, 1578. — S. 1021. Tworowski herbu Pilawa // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — Lipsk, 1842. — T. IX. — S. 157—158.

Посилання Jan Buczacki-Tworowski h. Pilawa (ID: 2.578.88) Залуський

ПопередникСтаніслав Одровонж Воєвода подільський1542—1547 НаступникЯн Мелецький