Дітагойя () — теонім, відомий лише за посвятою доньки Скілура Сенамотіс за боспорського царя Перісада V. Дослідження храмового комплексу, у якому було знайдено офірний стіл, присвячений Дітагойї з посвятою скіфської царівни, дали підстави для висновків, що він належав Гекаті Хтонії. В. П. Толстиков. Святилище на акрополе Пантикапея. ВДИ. № 1. 1987.
Отже, Геката — божество хтонічне й нічне, з однієї сторони розглядалася як повелителька примар і демонів, віщих жахливих сновидінь, всілякого чаклунства й ворожби, прокльонів, заклять, епідемій тощо, з іншої — вона відвертає ці прокльони, закляття, хвороби від людини, дітей чи родини, навіть виступає як захистниця породіль та як одна з найголовніших божеств, які були у колі уваги античної жінки-матері, жінки-берегині родинного вогнища.
Враховуючи унікальність згадки теоніму Дітагойя, наразі можливо припустити, що він може належати як незгаданій Геродотом представниці скіфо-сколотського пантеону, так й бути як іншим ім'ям однієї з скіфських богинь, так і адаптованим скіфським (чи навіть сіндо-меотським) ім'ям Гекати у одному зі своїх численних уособлень.
Переконливої етимології не запропоновано.Як варіант у широкому колі зі складовими: д. ір. *dṷai- — ; д. ір. *hau- — Див.: Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Институт языкознания РАН. М., Издательская фирма «Восточная литература».
Грецький текст посвятиSEG 37:674 та її переклад (за Ю. Г. Виноградовим)
Примітки. Джерела. Посилання