Тріпл Ейч (; справжнє ім'я Пол Майкл Левек, ) — американський професійний реслер і актор, більш відомий як Triple H (абревіатура від Hunter Hearst Helmsley). В даний момент працює в головному офісі WWE як виконавчий віце-президент по взаємодії з реслерами та організації шоу. На арену виходить як виконавчий директор (COO) та (іноді) реслер під псевдонімом «Тріпл Ейч». Також відомий, як «The Game (Гра)».
Початок кар'єри Левек почав свою кар'єру в IWF (International Wrestling Federation) під ім'ям Terra Ryzing до приходу в WCW (World Championship Wrestling) в 1994 році. Після недовгого використання імені Ryzing став виступати під ім'ям Жан-Поль Левек — франко-канадського аристократа, який був схожий на його іншого персонажа Hunter Hearst Helmsley. Цей персонаж був задіяний на WWF з початку 1995 року по 1997 рік включно. Пізніше Левек скоротив ім'я до Triple H і прийняв альтернативний спосіб в угрупованні (D-Generation X) (DX). Після вступу в DX Triple H став мейн-івентером вигравши кілька одиночних чемпіонство. По сюжетній лінії Triple H одружився зі Стеффані Макмен, проте згодом вони зіграли весілля в реальному житті. У 2003 році Triple H заснував нову команду відому як Evolution (англ. Еволюція) і відроджував DX з Шоном Майклз в 2006 та 2009 роках. Активно брав участь у процесах запису програм WWE і тримав в повному контролі сюжетну лінію свого персонажа, перемоги і поразки, а також чемпіонства. Всього Левек виграв 23 чемпіонства в WWE. Він 13-кратний чемпіон світу — рекорд за всю історію компанії — виграв чемпіонство WWF/E 8 разів і чемпіонство у важкій вазі 5 разів. Був першим реслером в титулі Всесвітній чемпіон у важкій вазі. Також є переможцем на PPV King of the Ring 1997 року, Royal Rumble 2002 року, а також другий переможець в Grand Slam Championship. Поза реслінгом брав участь в зйомках фільмів і шоу на телебаченні. Варто відзначити і акторські успіхи Левека (крім фільмів WWE): так в 2003 році Пол зіграв одну з ролей у фантастичному бойовику «Блейд: Трійця» з Уеслі Снайпсом, а вже в 2011 році зіграв головну роль в доброму сімейному фільмі «Супроводжуючий» (The Chaperone), а також головного героя в кримінальній драмі «Навиворіт» (Inside Out), докладніше на сторінці Пола в IMDB
Біографія Пол Левек народився в Нешу, Нью-Гемпшир. У молодості він був шанувальником професійного реслінгу та його улюбленим реслером був Рік Флер. У віці 14 років Левек став займатися бодібілдингом. Після закінчення середньої школи в 1987 році почав брати участь в різних змаганнях з бодібілдингу. А в 1989 році його навіть нагородили титулом «Teenage Mr. New Hampshire». Після цього він почав серйозно замислюватися над професійною кар'єрою реслера. У 1992 році Левек потрапив у школу Кілера Ковальські, яку йому підказав Тед Аркіді. Потім він дебютував в IWF і через кілька місяців став чемпіоном IWF. Він проявив достатньо хороші якості і був прийнятий на роботу в World Championship Wrestling. Закріпившись там, незабаром перейшов в World Wrestling Entertainment (у травні 1995). Тут він отримав своє перше прізвисько — «Hunter Hearst-Helmsley» (псевдонім, надалі скорочений в Triple H). У 1994 році Левек прийшов в WCW і підписав контракт тривалістю 1 рік. У своєму першому матчі, який був показаний по телебаченню, Левек дебютував у ролі Хіла під ім'ям Terror Rising і переміг Кейта Кола. Після, його ім'я було змінене на Terra Ryzing, яке було використане до середини 1994 року, коли знову поміняв ім'я на Жан-Поль Левек. Цей гіммік перетинався з його прізвищем французького походження і йому довелося говорити з французьким акцентом, так як на французькому він не говорив. З цього часу він почав використовувати свій фінішер — Pedigree (Родовід). У Левека був невеликий фьюд з Алексом Райтом, який закінчився на Starrcade 1994 коли Райт виграв у нього утриманням. Наприкінці 1994 року — на початку 1995 року Левек був у команді з лордом Стівеном. Команда проіснувала недовго, проте, Левек перейшов в WWF в січні 1995 року після того як WCW відмовила йому в проханні стати борцем в одиночному розряді.
D-Generation X (1997—1999) Левек увійшов до складу альянсу D-Generation X під початком Шона Майклза. Дегенерати були улюбленцями самого Вінса МакМена. Коли після Монреальського облому Брет Харт пішов у WCW, Шон став головною зіркою WWF, а Гравець був його найкращим другом. Разом вони зробили те, що не змогли зробити всі зірки WWF — привернути увагу народу, щоб переплюнути WCW. У 2002 році WWF змінило абревіатуру на WWE, і в цьому ж році відбувся розпад компанії на два бренди — SmackDown і Raw. Він заробив право на титульний бій проти незаперечних Чемпіона WWE Брока Леснара, але Брок відмовився захищати титул від реслерів не зі свого бренду. Тоді Тріпл Ейч отримав титул Чемпіон світу у важкій вазі. Пізніше Тріпл Ейч і Шон Майклз об'єдналися проти угрупування Спірит Скуад. Дегенератам допомагав Рік Флер. Разом вони позбавилися від угруповання Fucking Massive Stupid Cunt.
У реслінгу Завершальні прийоми «Педігрі» 1995—зараз Прізвиська «Аристократ з Коннектикута» «Мізковитий убивця» «Гравець» «Король королів» Музичні теми World Wrestling Federation/Entertainment/WWE «Blue Blood» від Джима Джонстона (28 квітня 1995 — 17 грудня 1996) «Symphony No. 9 (Бетховен)» (15 грудня 1996 — 10 листопада 1997) «Break It Down» від «DX» (10 листопада 1997 — 5 квітня 1999; 19 червня 2006 — квітень 2007; 24 серпня 2009 — 1 березня 2010; 23 липня 2012) «Corporate Player» від Джима Джонстона (25 квітня 1999 — 10 травня 1999) «Higher Brain Pattern» від Джима Джонстона (16 травня 1999 — 21 червня 1999) «My Time» від «DX» (27 червня 1999 — 10 грудня 2000) «The Kings» від «Run–D.M.C.» (17 березня 2000 — липень 2000) «The Game» від «DX» (10 грудня 2000) «The Game» від «Motörhead» (8 січня 2001 — дотепер) «King of Kings» від Motörhead (2006, 2011, 18 серпня 2013 — 3 квітня 2016; використовувався як лідер «Керівництва») «For Whom the Bell Tolls» від «Metallica» (3 квітня 2011; використав для виходу на WrestleMania 27) «Terminator Theme» від Бреда Фіделя (29 березня 2015; використав для виходу на WrestleMania 31)
Титули і нагороди
International Sports Hall of Fame Введений в 2015 International Wrestling Federation Чемпіон IWF у важкій вазі (1 раз) Командний чемпіон IWF (1 раз) — з Перрі Сатурном Pro Wrestling Illustrated «Протистояння року» проти Курта Енгла «Протистояння року» (2004) проти Кріса Бенуа «Протистояння року» (2009) проти Ренді Ортона «Протистояння року» (2013) проти Денієла Браяна — у складі «Керівництва» «Матч року» (2004) проти Кріса Бенуа і Шона Майклза на WrestleMania XX «Матч року» (2012) vs. Андертейкера в «Пекельній клітці» на WrestleMania XXVIII «Найбільш ненависний реслер десятиліття» (2000—2009) «Найбільш ненависний реслер року» (2003—2005) «Найбільш ненависний реслер року» (2013) — у складі «Керівництва» «Найбільш ненависний реслер року» (2014) «Реслер десятиліття» (2000—2009) «Реслер року» (2008) Номер 1 у списку 500 найкращих реслерів (PWI 500) в 2000 і 2009 World Wrestling Federation/Entertainment/WWE Чемпіон WWE (9 разів) Чемпіон світу у важкій вазі (5 разів) Інтерконтинентальний чемпіон WWE (5 разів) Об'єднаний командний чемпіон (1 раз) — з Шоном Майклзом Чемпіон Європи WWE (2 рази) Командний чемпіон WWF (2 рази) — з «Льодовою брилою» Стівом Остіном (1) і Шоном Майклзом (1) «Король рингу» (1997) Переможець «Royal Rumble» (2002, 2016) Сьомий чемпіон Потрійної корони Другий чемпіон Гранд Слем Нагорода «Slammy» (3 рази) «Найкраща зачіска» (1997) «Матч року» (2012) — «OMG момент року» (2011) — Wrestling Observer Newsletter «Найкращий букер» «Протистояння року» (2000) «Протистояння року» (2004) «Протистояння року» (2005) «Реслер року» (2000) «Найбільш переоцінений» (2002—2004, 2009) «Найбільш ненависний реслер читачів» «Найгірше протистояння року» (2002) «Найгірше протистояння року» (2006) «Найгірше протистояння року» (2011) «Найгірше відпрацьований матч року» (2003) Найгірше відпрацьований матч року" (2008) Зал слави Wrestling Observer Newsletter (2005)
Примітки
Посилання WWE.com Profile Triple H at OWW Джерело біографії Triple H Unleashed (Fansite)