Юстин Філософ, відомий також як Юстин Мученик та святий Юстин (100–165) — релігійний філософ, богослов, учитель Церкви, один із перших християнських апологетів, визначний інтерпретатор теорії логосу. Більшість із його робіт втрачено, залишилися лише дві апології і один діалог. Його вшановують як святого в католицькій, англіканській та православній церквах.

День Юстина святкується 1 червня.

Життєпис Про життя Юстина здебільшого відомо з його власних творів. Він народився у Палестині, у місті Флавія — біблійному Сихемі, на той час Неаполісі, нині це Наблус у родині заможних греків-колоністів і визначає себе гоєм. Його дід Вакх мав грецьке ім'я, а дід Пріск —латинське. Він отримав грецьку освіту. Юстин розповідає, що спочатку відвідував школу філософів-стоїків, які не змогли пояснити йому, що таке Бог. Тоді він звернувся до перипатетика, але той був надто ласий на гроші. Піфагореєць вимагав від нього спочатку вивчити музику, астрономію й геометрію, до чого в нього бажання не було. Врешті-решт він пристав до платоніка, який оселився у місті, а потім зустрів старого сирійського або палестинського християнина, який почав з ним розмову про Бога і наполягав на тому, що свідчення пророків надійніші ніж філософські розмірковування. Ці докази зародили у душі Юстина віру в Бога і привели його до християнства. Сильне враження на нього мала безстрашна поведінка християн перед мученицькою стратою. Вважається, що навернення Юстина сталося в Ефесі, хоча могло бути будь-де між Палестиною і Римом. Сталося це приблизно у 130 році.

Тоді він став філософом сам і мандрував світом, несучи людям своє учення. За правління Антонія Пія він прибув до Рима й започаткував свою школу. За правління Марка Аврелія на нього доніс владі філософ Крескент, який був кінікомCREDO: Святий Юстин, мученик. Близько 165 року його віддали під суд міського префекта Юнія Рустика і разом із шістьма його учнями — Харитоном, Харитою, Евіпістом із Каппадокії, Ієраксом з Коньї, Пеоном і Ліберіаном (або Валеріаном) після бичування відрубали головиРанні отці церкви. Антологія. За ред. М. Горячої. Видавництво УКУ. 2015. ст. 323.. Зберігся протокол допиту. Мощі святого зберігаються в церкві Івана Хрестителя в Сакрофано.

Творчість

Дві «Апології» Юстина звернені до римлян і Римського сенату, зокрема. У них Юстин намагається захистити християн від неправдивих звинувачень. Він викладає християнське вчення, звертаючись до мови грецької філософії, в традиції платонізму. Юстин не вдовольняється твердженнями про невинність християн і відстоювання «людей будь-якої раси, яких несправедливо ненавидять і переслідують»Charles Munier, op. cit., p. 57.. Філософ виражає свою віру через категорію істини в платоновому розумінні, де християнство є завершенням пошуків пізнання божественної сутності. Але це пізнання не може залишатися тільки пасивним спогляданням — воно повинно виражатися як втілення справедливості в практичних вчинках. Юстин підкреслює п'ять християнських чеснот: любов до ворогів, терпимість, чистоту, повагу до правди і безстрашність перед лицем смерті. Християнська любов є в розумінні філософа особливою ознакою релігії. Для нього мораль і любов є ознаками християнина, і те, як він живе, є свідченнями на користь його вірності істині. Християнська доктрина є завершенням філософських пошуків Бога.

На погляд Юстина, Платон є тим духовним мостом, через який розум може осягнути істинність пророцтв Старого Заповіту. У Богові слід бачити унікальну й вищу сутність, яку філософи називають Логосом. Уся історія Духа, Його пошуків, знаходить свою останню правду в Христі, Який є інкарнацією логосу, що освітлює шлях людському пізнанню. Христос — це вища істина, з якої почалося творіння, і яка набрала тілесної форми, щоб навчати правді людей.

Однією з ознак вчення Юстина є людиноцентричність — Бог створив світ заради людини, людинолюбство є однією з ознак Бога, через Христа людству дароване богосинівство, Христос воплотився, прийняв хрещення, був розіп'ятий заради людей.

Юстин поміщає філософію в дуже тісні рамки. Для нього її предмет — це пошук єдиної й вищої істини, якій філософія повинна служити. Це служіння включає в себе й боротьбу зі світом, оскільки римський уряд переслідує християн за віру. Юстин звертається до римлян зі словами: не лякайтеся брутальної сили упереджень і марновірства, не поступайтеся тиску натовпу невігласів, не виносіть вироків в умовах нерозумного поспіху під впливом ницих наклепів! Ви можете нас вбити, але ви не можете завдати нам шкодиJustin, Apologie I, 2, 1.. В той же час Юстин приймає культурні і філософські надбання людства — все, що є доброго, є проявленням Логосу і належить по своїй суті до християнства, яке є вищим ступенем розвитку культури та філософії.

Примітки

Джерела Philippe Bobichon, Justin Martyr: Dialogue avec Tryphon (Dialogue with Trypho), édition critique, Editions Universitaires de Fribourg, 2003. Vol. I: Introduction, Texte grec, Traduction Charles Munier, L'Apologie de Saint Justin, philosophe et martyr, Fribourg, 1994, coll. " Paradosis XXXVIII ". Étude historique et théologique de l'Apologie. "Sulieri Venakhi", I, The First and Second Apology of Saint Justin Philosopher and Martyr, translated from Old Greek into Georgian, submitted with preface and comments by a monk Ekvtime Krupitski, Tbilisi Theological Academy, Tsalka, Sameba village, Cross Monastery, "Sulieri venakhi" Publishers, Tbilisi, 2022, ISBN 978-9941-9676-1-0 "Sulieri Venakhi", II, Saint Justin Martyr's dialogue with Trypho the Jew, translated from Old Greek into Georgian, submitted with preface and comments by a monk Ekvtime Krupitski, Tbilisi Theological Academy, Tsalka, Sameba village, Cross Monastery, "Sulieri venakhi" Publishers, Tbilisi, 2019, ISBN 978-9941-8-1570-6 Ранні отці церкви. Антологія. За ред. М. Горячої. Видавництво Українського Католицького Університету. Львів 2015, ISBN 978-966-2778-41-0