Андрі́й Фе́дорович Шипко́ (; нар. 26 березня 1970, Дніпро) — український політик, нардеп України VII та VIII скликань. Член Партії регіонів (2006—2014), після Євромайдану — позапартійний, член партії Відродження (2015—2019).в.о. директора у Національному інституті раку
Життєпис Андрій Шипко народився 26 березня 1970 в Дніпрі. 1987–1993 навчався у Дніпропетровському медичному інституті за спеціальністю педіатрія, отримав кваліфікацію лікар-педіатр.
1993 — 1996 працював лікарем у Дніпропетровській обласній дитячій лікарні.
1996 — 2006 займав керівні посади у господарчих підприємствах.
2004—2007 навчався у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство, отримав кваліфікацію юриста.
На виборах 2006 року пройшов до Дніпропетровської облради від Партії регіонів і отримав посаду заступника спікера Юрія Вілкула. Того ж року його двоє молодших братів, Олексій і Олександр Шипко також увійшли до облради.
2006—2012 працював заступником голови Дніпропетровської обласної ради.
З листопада 2012 року народний депутат ВРУ VII скликання (округ № 35).
Депутат ВРУ 7-го та 8-го скликання, обидва рази обраний в одномандатному виборчому окрузі № 35 — Дніпропетровська область (Нікополь, Нікопольський район, Покров). На парламентських виборах 2012 року Андрій Шипко отримав абсолютну підтримку громадян на всіх без виключення дільницях 35-го мажоритарного округу, набравши 43, 51 % голосів.
У складі комітету ВРУ з охорони здоров'я очолив підкомітет з нових медичних технологій та фармацевтичної галузі. Значним був відсоток довіри населення і на позачергових виборах до Парламенту у 2014 році.
За час роботи ВРУ VII скликання став автором 47 законопроєктів. 6 документів стали чинними законодавчими актами України (4 Закони України та 2 Постанови Верховної Ради України).
2014-по теперішній час — Народний депутат України VIII скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Чорногорією.
За час роботи став автором 159 законопроєктів. 15 документів стали чинними законодавчими актами України
У вересні 2018 року був однім із підписантів листа до патріарха Варфоломія, в якому закликав відкласти надання томосу.
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
Членство в партіях 26 березня 2006 — 27 лютого 2014 — Партія регіонів 27 лютого 2014 — 5 березня 2015 — група «Економічний розвиток» 6 березня 2015 — 17 червня 2015 — група «Відродження» 17 червня 2015 — 2019 — партія «Відродження»
Кар'єра Депутат ВРУ 7-го та 8-го скликання, обидва рази обраний у одномандатному виборчому окрузі № 35 — Дніпропетровська область (Нікополь, Нікопольський район, Покров).
На парламентських виборах 2012 року Андрій Шипко отримав абсолютну підтримку громадян на всіх без виключення дільницях 35-го мажоритарного округу, набравши 43, 51 % голосів.
Один зі 148 депутатів ВРУ, які підписали звернення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.
16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру».В Раду идут 127 депутатов, голосовавших за законы 16 января
У складі комітету ВРУ з охорони здоров'я очолив підкомітет з нових медичних технологій та фармацевтичної галузі.
Родина одружений, сини: Володимир (*1995), Іван (*2002), дочка Марія (*2010)
Інша діяльність За сприяння Шипка в Нікополі встановлено томограф та мамограф.
Державні нагороди Орден «За заслуги» II ст. (2013) — «за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю».
Орден «За заслуги» III ст. (2008) — «за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм».
«Заслужений працівник охорони здоров'я України» (2018) — «за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання кваліфікованої медичної допомоги та високу професійну майстерність»
Примітки