Дмитро Михайлович Одинець (7 січня 1883 — 10 травня 1950) — російський політичний діяч в Україні, історик права. Випускник Петербурзького університету. 1907 року здобув професорське звання.
Життєпис До 1917 року — приват-доцент Петербурзького університету, член Народно-Соціалістичної Партії (трудовиків) в 1906-17.
12 листопада 1917 за рішенням Української Центральної Ради увійшов до складу Генерального Секретаріату УЦР-УНР — як товариш генерального секретаря національних справ для справ великоруських.
З січня 1918 входив як міністр з російських справ до складу уряду Володимира Винниченка.
В січні 1919 — член Президії Трудового Конгресу України, по тому — «». Згодом емігрував. Інтернований в Румунії, звідти переправлений в Сербію.
Професор російської історії і історії російського права в Сорбонні (1922—1948). 1946 року рішенням Президії ВР СРСР відновлений в радянському громадянстві. Голова «» (1947—1948). Професор Казанського університету (1948—1950). Помер в Казані.
Джерела та література Р. Г. Симоненко. Одинець Дмитро Михайлович // Одинець Дмитро Одинець Дмитро Михайлович (рос.)
Література В. І. Головченко. Одинець Дмитро Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4