«Ве́зерський ренеса́нс» ( — за назвою річки Везер) — назва особливого архітектурного стилю (а також стилю меблів), що поширився в долині річки Везер на початку XVI — середині XVII ст. і поєднав в собі характерні риси італійського і західноєвропейського Відродження. Термін «везерський ренесанс» в мистецтвознавство ввів професор історії мистецтва Дюссельдорфської академії мистецтв Ріхард Клапхек, щоб виділити його в архітектурі регіону.
Для везерського ренесансу характерні майстерно прикрашені фронтони, камінь, оброблений під рустик і достаток еркерів. У цьому стилі зводилися не тільки палаци, церкви, ратуші, але й будинки заможних містян і селян.
Міста «везерського ренесансу»
Бад-Герсфельд Бад-Зальцуфлен Білефельд Бремен Бюккебург Целле Детмольд Айнбек Гіфгорн Гамельн Ганноверш-Мюнден Гессіш-Ольдендорф Гекстер Лемго Мінден Нінбург (Везер) Падерборн Рінтельн Штадтгаґен Вольфгаген