Ведуче колесо або тягове колесо, також ведуча зірочка — частина гусеничного рушія, що перемотує гусеничну стрічку перетворюючи власний обертальний рух в поступальний рух машини. Зазвичай (за винятком гусеничних рушіїв з фрикційним зачепленням), конструктивно являє собою різновид зірочки.
Різновиди Залежно від типу зачеплення з гусеничною стрічкою розрізняють три види — цівкового, гребеневого і фрикційного зачеплення. ведуче колесо цівкового зачеплення (палечне колесо) складається з двох зубчастих вінців і розташованої між ними маточини. Рушієм є зубці вінця колеса, що входять в спеціальні заглибини траків і впираються в стінки цих заглибин, звані цівками. Перевага цієї схеми полягає в можливості робити ланки гусениці більш легкими і компактними, ніж при гребеневому зачепленні. ведуче колесо гребеневого зачеплення складається з двох дисків і зубчастого вінця меншого діаметра або декількох невеликих коліщат (котків), розміщених між ними. Траки для зачеплення з тяговим колесом з середини мають важкі гребені на внутрішній стороні. ведуче колесо фрикційного зачеплення має гладку поверхню і перемотує гусеницю лише завдяки силі тертя. Дана схема отримала широке поширення в міжвоєнний період, однак вже в часи Другої світової війни через властиві їй недоліки практично не вживається; як на тепер застосовується лише на деяких моделях цивільних всюдиходів. Типовим прикладом ходової частини з фрикційним зачепленням є гусеничний рушій системи Кегресса.
Зображення
Примітки
Література
Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. Основи творення машин / [за ред. О. В. Горика (, проф., засл. прац. нар. освіти України)]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. — ISBN 978-966-2989-39-7.