Целюлі́т (; ліподистрофія) — структурні зміни у підшкірно-жировому шарі шкіри людини під впливом жіночих статевих гормонів, що призводять до порушення мікроциркуляції крові і відтоку лімфи. Целюліт як одна з ознак статевого диморфізму проявляється у більшості статевозрілих жінок і дуже рідко проявляється в осіб чоловічої статі. Целюліт не вважається хворобою і згідно з панівною думкою у медичних колах не є симптомом порушення стану шкіри жіночого організму. Одна з косметичних компаній зробила собі ім'я, назвавши целюліт «невідповідним терміном, що вживають жінки для опису форм тіла, які вони вважають занадто пухкими та не дуже естетичними».
Етимологія
Явище відоме під назвами . В англійській вживаються побутові описові терміни «симптом апельсинової шкірки» ( і «сирна шкіра» ().
У міжнародній медичній термінології існує схожий термін , який означає розлите бактеріальне запалення шкіри — в Україні для його означення використовують термін «флегмона». Ці близькі за написанням англійською терміни в міжнародних медичних джерелах, які українською перекладаються однаково — целюліт, не слід плутати.
Поширеність Целюліт спостерігається у 80-90 % жінок, що досягли віку статевої зрілості. Оскільки він рідко з'являється у чоловіків, поширена думка, що у появі целюліту велику роль відіграють жіночі статеві гормони.
Целюліт часто характерний для чоловіків з недостатньою кількістю андроґенних гормонів, наприклад, у хворих на синдром Клайнфельтера, гіпогонадизм, у чоловіків після кастрації та у пацієнтів, що отримують терапію естрогенами для лікування раку простати. Зі збільшенням дефіциту андрогенів у таких осіб чоловічої статі прояви целюліту збільшується.
Формування
Целюліт утворюється за принципом грижі, коли підшкірний жир занадто сильно випинається, проте не покидає межі сполучної тканини, у якій він розташований. Назовні це проявляється у вигляді горбиків і ямочок на шкірі.
Місцями найчастішого утворення целюліту є верхня частина нижніх кінцівок, район тазу (сідниці) та черевної порожнини, груди.
Примітки