Директорія Підкарпатської Русі (Директоріум Автономной Подкарпатской Руси) — тимчасовий п'ятичленний дорадчий адміністративний орган при військовій адміністрації Чехословацької республіки з питань мов, шкіл, релігії та місцевого самоуправління Підкарпатської Русі. Заснована чехословацьким урядом 12 жовтня 1919 року. Діяла з згідно з положенням «Генерального статуту про організацію та адміністрацію Підкарпатської Русі», ухваленим чехословацьким урядом 7 листопада 1919 року та опублікованим 18 листопада.Александр Русин. Трианон: взгляд с «русинской колокольни» — KM.RU, 04.06.2010.

Склад Директорії До складу директорії ввійшли: Григорій Жаткович (президент або голова); Юлій Бращайко (торгівля); Августин Волошин (шкільництво та культура); Юлій Гаджеґа (релігія); Кирило Прокоп (внутрішні справи); Еміль Торонський (фінанси). 9 грудня 1919 року Кирила Прокопа замінив Євген Пуза.

Завдання й структура Завданням Директорії Підкарпатської Русі було підготувати необхідні законопроєкти в справах автономії та подати їх на розгляд сойму.

Згідно зі статутом, директорія мала шість відділів:

Вимоги Директорії Директорією було висунуто низку вимог, основна з яких — забезпечення автономії Підкарпатської Русі.

Ця та інші вимоги і наміри директорії, були викладені, зокрема, у меморандумі Григорія Жатковича про майбутній державно-адміністративний устрій та організацію державної служби в «Русинії» від 14 липня 1919№ 576. 14 липня 1919 р. — З меморандуму Григорія Жатковича про майбутній державно-адміністративний устрій та організацію державної служби на Закарпатті (в «Русинії») у складі Чехословацької Республіки // Історія державної служби в Україні: у 5 т. — Київ: Ніка-Центр, 2009. — Т. 5: Документи і матеріали. Книга 1. 1914–1991. — 824 с. (далі — Меморандум) та у політичній програмі президента Жатковича (далі — Прогама), опублікованої Центральною руською народною радою 25 грудня 1919 року. Частина з них бере за зразок американську політичну систему, частина — відповідає місцевим вимогам часу.Микола Мушинка. Перша Руська (а не московська) Народна Рада в Ужгороді та політична програма Георгія Жатковича — «Нове життя», № 8/2012.

Директорія декларувала «народну» «підкарпатсько-руську» мову (тобто рідну мову підкарпатських русинів із етимологічним правописом) урядовою мовою та визнавала необхідність якнайшвидше цю мову розвинути (ст. 23 і 8 Програми Жатковича):

Серед інших вимог, які висувала директорія, були: встановлення кордонівМеморандум, ст. 4, звільнення з-під румунської окупації східних районівПрограма, ст. 4, встановлення демократичних свободПрограма, ст. 5, 10, 24, скасування коблин та роковинПрограма, ст. 10, впорядкування грошово-фінансової системиПрограма, ст. 14, 18, 19, підвищення зарплат учителямПрограма, ст. 15, проведення земельної реформиПрограма, ст. 11, 25, допомога інвалідам та сиротам Першої світової, поліпшення життєвого рівня народу та покращення умов праціПрограма, ст. 26–30.

Директорія вимагала відкликання чеха Я. Брейхи з посади адміністратора краю, висунула ультиматум президентові Чехословаччини Томашу Масарику. Однак чеська влада все це проігнорувала.

Відставка Відтак 19 лютого 1920 року члени директорії заявили про свою відставку.Микола Вегеш. Директорія Підкарпатської Русі //

26 квітня 1920 року уряд Чехословацької Республіки прийняв розпорядження про зміну Генерального статуту, чим було введено посаду губернатора краю. Першим цю посаду зайняв Григорій Жаткович.

Примітки

Посилання Директорія Підкарпатської Русі // Директорія Підкарпатської Русі (ДПР) // Історія державності та правові пам'ятки України: довідник / Т. А. Михайлів, Т. В. Михайлів. — Х. : Основа, 2013. — 93 с. — (Бібліотека журналу «Історія та правознавство» ; вип. 12 (120). — С. 20—21.