Кеті Тейлор (, 2 липня 1986, Брей) — професійна ірландська боксерка, олімпійська чемпіонка 2012, п'ятиразова чемпіонка світу і шестиразова чемпіонка Європи серед аматорів, чемпіонка перших Європейських ігор 2015, абсолютна чемпіонка світу в легкій вазі (протягом 2017—2019 років об'єднала титули за версіями WBA (2017—2024), WBC (2019—2024), WBO (2019—2024), IBF (2018—2024) і журналу The Ring) (2019—т.ч.), двічі абсолютна чемпіонка світу в першій напівсередній вазі (за версіями WBO (2019, 2023—2026), WBA (2023—2026), WBC (2023—2025, 2026), IBF (2023—2026), IBO (2023—2025, 2026) і журналу The Ring) (2023—2026)).
Батько — Пітер Тейлор. Сам займався боксом, мав професію електрика, але потім став професійним тренером, тренуючи Кеті та інших боксерів.
Мати — Бриджит. Також зацікавилася боксом і стала однією з перших жінок-рефері і суддів в Ірландії.
Любительська кар'єра Кеті вирішила зайнятися боксом у 1998 році, коли їй ще не було 12 років, в боксерському клубі, в якому її батько тренував двох її старших братів.
В 15 років провела перший санкціонований бій.
Перший міжнародний успіх прийшов до Тейлор на чемпіонаті Європи з боксу серед жінок 2005, де вона стала переможцем в категорії до 60 кг.
Того ж року на чемпіонаті світу Тейлор програла в чвертьфіналі Кан Кум-Хуай з Північної Кореї і залишилася без нагороди.
З 2006 по 2015 роки Кеті Тейлор п'ять разів перемагала на чемпіонатах світу, ще п'ять разів здобувала звання чемпіонки Європи, п'ять разів перемагала на чемпіонатах Європейського Союзу.
Виступ на Олімпіаді 2012 У чвертьфіналі перемогла Наташу Джонас (Велика Британія) — 26-15
У півфіналі перемогла Мавзуна Чорієву (Таджикистан) — 17-9
У фіналі перемогла Софію Очігава (Росія) — 10-8
Кеті Тейлор стала першою в історії олімпійською чемпіонкою з боксу серед жінок у легкій вазі.
В 2015 році Тейлор перемогла на перших Європейських іграх.
В 2016 році на чемпіонаті світу кваліфікувалася на Олімпійські ігри 2016, але у півфіналі вперше з 2005 року програла Естель Мосселі (Франція) і задовольнилася бронзовою нагородою.
Виступ на Олімпіаді 2016 У чвертьфіналі програла Міра Потконен (Фінляндія) — 1-2
Олімпіада Дисципліна МісцеЛондон 2012 до 60 кг 1Ріо-де-Жанейро 2016 до 60 кг 5
Професіональна кар'єра Маючи блискучу любительську кар'єру Кеті Тейлор відразу після Олімпійських ігор 2016 уклала угоду з відомим промоутером Едді Гірном і, провівши в профі 13 боїв, завоювала три титули — WBA, WBO і IBF.
1 червня 2019 року на арені Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку в андеркарді бою Ентоні Джошуа — Енді Руїз відбувся об'єднавчий бій за звання чемпіонки світу за версіями WBA, WBC, WBO, IBF і журналу The Ring у легкій вазі між ірландкою Кеті Тейлор і бельгійкою Дельфін Персон. Бій тривав усі 10 раундів і завершився перемогою Тейлор за очками, яка стала абсолютною чемпіонкою в легкій вазі.
А 2 листопада 2019 року Кеті Тейлор в Манчестері перемогла Кристину Лінардату з Греції і відібрала в неї титул чемпіонки світу за версією WBO в першій напівсередній вазі, ставши чемпіонкою в двох категоріях.
Американська асоціація журналістів, які пишуть про бокс (BWAA), визнала Кеті Тейлор кращою боксеркою 2019 року.
2023 року двічі виходила на бій проти чемпіонки WBA, WBC, IBF, WBO, IBO та The Ring у першій напівсередній вазі Шантель Кемерон. У першому бою програла рішенням більшості суддів, а в другому перемогла рішенням більшості і відібрала титули.
17 вересня 2025 року, після того як Тейлор вирішила взяти паузу в боксі, щоб обміркувати своє майбутнє, WBC оголосила її чемпіонкою у відпустці. 3 червня 2026 року WBC призначила бій за вакантний титул між Тейлор та непереможною чемпіонкою IBO у суперлегкій ваговій категорії француженкою Флорою Пілі, яка займала перше місце в рейтингах як WBC, так і IBF відповідно. 5 вересня 2026 року Тейлор перемогла Пілі одностайним рішенням суддів, після чого залишила свої рукавички та титули на рингу та завершила кар'єру після 30 років у спорті.
Таблиця боїв 26 Перемог (6 нокаутом, 19 рішенням суддів), 1 поразка (1 рішенням суддів)№РезультатРекордСуперникТипРаунд, часДатаМісце проведенняПримітки27Перемога26–1 Флора ПіліUD105 вересня 202626Перемога25–1 Аманда СерраноMD1011 липня 202525Перемога24–1 Аманда СерраноUD1015 листопада 202424Перемога23–1 Шантель КемеронMD1025 листопада 202323Поразка22–1 Шантель КемеронMD1020 травня 202322Перемога22–0 Карен КарабахалUD1029 жовтня 202221Перемога21–0 Аманда СерраноSD1030 квітня 202220Перемога20–0Фіруза ШаріповаUD1011 грудня 202119Перемога19–0Дженніфер ХанUD104 вересня 202118Перемога18–0Наташа ДжонасUD101 травня 202117Перемога17–0Міріам ГутьєрресUD1014 листопада 202016Перемога16–0Дельфін ПерсонUD1022 серпня 202015Перемога15–0Крістіна ЛінардатоуUD102 листопада 201914Перемога14–0Дельфін ПерсонMD101 червня 201913Перемога13–0Роуз ВолантеTKO9 (10), 15 травня 201912Перемога12–0Єва ВальстремUD1015 грудня 201811Перемога11–0Сінді СерраноUD1020 жовтня 201810Перемога10–0Кімберлі КоннорTKO3 (10), 28 липня 20189Перемога9–0Вікторія БустосUD1028 квітня 20188Перемога8–0Джессіка МаккаскіллUD1013 грудня 20177Перемога7–0Анаї Естер СанчесUD1028 жовтня 20176Перемога6–0Жасмін Кларксон3 (8), 29 липня 20175Перемога5–0Ніна МайнкеTKO7 (10), 29 квітня 20174Перемога4–0Мілена КолеваPTS825 березня 20173Перемога3–0Моніка ДжентіліTKO5 (6), 4 березня 20172Перемога2–0Вівіан ОбенауфPTS610 грудня 20161Перемога1–0Карина КопінськаTKO3 (6), 26 листопада 2016
Інші захоплення В шкільні роки крім боксу Тейлор захоплювалася ще й футболом, граючи як за дівчачі, так і за хлопчачі команди. На старшому рівні Кеті грала за різні команди Футбольної асоціації Ірландії серед жінок. Також брала участь в матчах юнацької збірної Ірландії (до 17 років), молодіжної збірної (до 19 років) і національної жіночої збірної Ірландії. За період з 2006 по 2009 роки Тейлор мала 11 виступів за національну збірну Ірландії, в яких забила 2 голи.
Примітки
Посилання
Досьє на sport.references.com