Миха́йло Олекса́ндрович Бє́ліков (28 лютого 1940, Харків, Українська РСР — 27 березня 2012, Київ, УкраїнаБєліков Михайло Олександрович // ) — радянський український кінорежисер, сценарист, кінооператор.
Лауреат Республіканської премія ЛКСМУ ім. М. Островського (1982), Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988), Народний артист України (2000).
Біографія Народився 28 лютого 1940 року у Харкові. У 1959-1963 роках навчався та закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії у м. Москва (майстерня Б. Волчека). Того ж року почав працювати на Київській кіностудії ім. О. Довженка. У 1972–1973 роках навчався та закінчив Вищі курси режисерів і сценаристів у Москві (майстерня Г. Данелії).Вічне й минуще. Згадуємо Михайла Бєлікова. day.kyiv.ua/uk/. 1 березня 2017Бєліков Михайло Олександрович. academia.gov.ua. 2012
З 1987 року — перший секретар правління, з 1996 по 2005 рік — Голова Спілки кінематографістів України (усього очолював спілку 19 років). Був одним із засновників Національної академії мистецтв України, а у 1997 році став дійсним членом Національної академії мистецтв України.
Обирався народним депутатом Верховної Ради СРСР у ? році.
Помер М. О. Бєліков 27 березня 2012 року;Пішов з життя Михайло Бєліков. «За способом життя і мислення — був лібералом і демократом». day.kyiv.ua/uk. 29.03.2012Життя як утвердження доброти. Не стало Михайла Бєлікова. Кіно-Театр No. 3 за 2012 рік похований на кладовищі смт. Козин.
Родина Дружина — Тетяна, син — Сашко; хрещеним батьком сина Михайла Бєлікова Сашка був Сергій Параджанов.Михайло Бєліков: Коли суддя оголосив вирок Параджанову, зі стіни впав портрет Леніна. umoloda.kyiv.ua. 15.01.2004
Фільми
Оператор 1963 — Стежки-доріжки 1964 — Казка про Хлопчиша-Кибальчиша 1965 — Та, що входить у море 1967 — Хто повернеться — долюбить 1968 — Білі хмари 1969 — Варчина земля (4 с., у співавт. з В. Зимовцем та І. Бєляковим)
Режисер 1973 — Стара фортеця 1975 — Червоний півень плімутрок 1975 — Ральфе, здрастуй! 1979 — Прихована робота 1981 — На короткій хвилі 1981 — Ніч коротка 1986 — Які ж ми були молоді 1989 — Розпад 1997 — Святе сімейство 2002 — Золота лихоманка
Сценарист 1979 — Ральфе, здрастуй! 1981 — Ніч коротка 1986 — Які ж ми були молоді 1989 — Розпад 1997 — Святе сімейство 2002 — Золота лихоманка
Ролі в кіно 1981 — Жінки жартують серйозно (гість Жені, в титрах немає)
Нагороди Державні відзнаки Національна премія України імені Тараса Шевченка (1986, фільм «Які ж були ми молоді») Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988) Почесна відзнака Президента України (1996; прирівнюється до нагороджених орденом «За заслуги» III ступеня) Народний артист України (2000) Указ Президента України від 2 березня 2000 року № 326 Золота медаль АМУ (2010)
Кінематографічні відзнаки Перший приз та Диплом за найкращий фільм для дітей та юнацтва XV Всесоюзного кінофестивалю в Талліні, СРСР (1981, фільм «Ніч коротка») Гран-прі МКФ у Мангеймі, ФРН (1981, фільм «Ніч коротка») Премія Ленінського комсомолу УРСР ім. М. Островського, СРСР (1982, фільм «Ніч коротка») Головний приз Всесоюзного фестивалю в Алма-Аті, СРСР (1986, фільм «Які ж були ми молоді») Золота медаль МКФ, Венеція (1990, фільм «Розпад») Гран-прі МКФ екологічних кіно- та телефільмів у Сантандері, Іспанія (1990, фільм «Розпад»)
Джерела та примітки
Посилання