Мандола — італійський струнний щипковий музичний інструмент. Належить до сімейства лютні.
Будова
Мандола має 4 здвоєні струни, настроєні в унісон. Лад — квінтовий (c, g, d, a) (на квінту нижче від мандоліни). Довжина приблизно 42–44 см.
На мандолі, як правило, грають плектром.
Історія
Відома з XII–XIII століття. З XVIII століття — альтовий різновид мандоліни.
Найчастіше мандолу використовували в народній музиці як акомпануючий інструмент (зокрема в італійській народній музиці).
Віднедавна її використовують в традиційній ірландській, французькій, шведській музиці, хоча й значно рідше, ніж сучасні моделі бузуки.
Джерела Юрій Юцевич. Музика. Словник-довідник, 2009. ISBN 978-966-10-0445-9
Див. також
Культура Відродження Лютня Мандоліна