Аса́н Сабрі́ Айва́зов (; , Алупка, Таврійська губернія, Російська імперія — ) — кримськотатарський письменник, педагог, громадський діяч.
Життєпис Народився 6 травня 1878 року в Алупці. Закінчив медресе, після чого вчителював в Алупці.
У 1892—1896 роках навчався у педагогічному інституті в Стамбулі, освіту продовжив під час поїздки до Каїру 1908 року. Під час навчання в Османській імперії публікує статті в газеті Ісмаїла Гаспринського «Терджиман», пресі Стамбула і Баку. Після повернення на Батьківщину, працює вчителем у Алупці, з 1913 року — в Бахчисараї. Деякий час викладав у Лазаревському інституті східних мов у Москві. Як письменник, Айвазов сформувався під впливом ідей Ісмаїла Гаспринського і революційних подій 1905—1907 років. Вів активну політичну діяльність.
У 1906—1908 роках близький друг Р. Медієва, соратник по виданню газети «Вета хадімі», з 1914 року — редактор газети «Терджиман».
Під час революції 1917—1918 років Айвазов працює редактором газети «Міллет», двічі обирався головою Курултаю (січень і травень 1918 року), посол Кримського крайового уряду в Османській імперії. Після встановлення в Криму Радянської влади, Айвазов працював у відділі переказів ЦВК, з 1922 року на посаді старшого асистента у Кримському університеті, у педагогічному інституті викладав арабську та османську мови. Був прихильником переведення кримсько-татарської мови на латиницю.
У 1926—1927 роках опублікував багато статей з мовознавства в газеті «Ені Дунья», журналах «Ілер» і «Окув ішлері». Деякий час редагував дитячий журнал «Козь-Айдин».
У 1930 році Айвазов заарештований, проте через два місяці звільнений. Замість судової лави його направляють на лікування до Кисловодська. З пізніших документів стає зрозуміло, що відбулося в слідчих кабінетах кримського ГПУ.
Будучи найактивнішим учасником національного руху, на думку співробітників контррозвідки, Айвазов міг стати цінним джерелом інформації про настрої кримськотатарської інтелігенції. Після ув'язнення, перебуваючи у важких умовах, Айвазов дає згоду на співпрацю з органами ОГПУ.
У 1959 році на додатковому слідстві у Сімферополі дружина Асана Айвазова Ольга Василівна згадувала:
Через сім років 5 квітня 1937 знову заарештований. 27 грудня 1937, перебуваючи знову в ув'язненні, Асан Айвазов заявив слідчому, що був секретним агентом органів НКВС з 1930 року. За протоколом допиту Айвазов зізнався, що «дійсно, будучи агентом НКВС, я займався подвійною діяльністю […], приховував відомі мені дані про антирадянську діяльність інших»Тюремные записки Асана Сабри Айвазова — Ватаным .
Розстріляний 17 квітня 1938 року.
Вшанування пам'яті У селищі Антонівка вулицю Биковського перейменували на вулицю Айвазова Асана.
Див. також Кримська Народна Республіка
Примітки
Література І народився день : збірка / Ісмаїл Гаспринський, Номан Челебіджіхан, Осман Акчокракли, Асан Сабрі Айвазов, Дженгіз Дагджи, Юсуф Болат, Шаміль Алядін, Уріє Едемова, Шевкет Рамазанов, Ервін Умеров, Таїр Халілов; пер. Майє Абдулганієва, Надія Гончаренко, Диляра Абібулаєва, Віктор Гуменюк, Данило Кононенко, Петро Коробчук, Шахсніє Дегерменджи, Таміла Сеітяг'яєва, Володимир Даниленко, Лідія Любимова. - Київ : Майстер книг, 2018. - 360 с. - (Кримськотатарська проза українською). - ISBN 9786177652013. Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліогр. слов. / упоряд.: Е.Г. Циганкова, Ю.М. Кочубей, О.Д. Василюк ; редкол.: Матвєєва Л.В. (голов. ред.) [та ін.]. – Київ : Ін-т сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, 2011. — С. 27-28.
Посилання Айвазов Асан Сабри Айвазов Асан Сабри