Битва за Гюртгенвальд () або Битва в Гюртгенвальдському лісі () — серія запеклих боїв між американськими та німецькими військами в лісі Гюртген, що стали найтривалішою битвою на німецькій землі під час Другої світової війни і найдовшою з усіх битв, в якій коли-небудь брала участь армія СШАRegan, More military blunders, p.178.. Основної напруги битва набула в період з 19 вересня по грудень 1944 року, але бойові дії в цьому районі в цілому велися з 14 вересня 1944 року по приблизно 10 лютого 1945 року, на площі у майже 130 км², на схід від німецько-бельгійського кордону.
Початковою метою наступу американського командування було скувати німецькі війська в районі Гюртгенвальдського лісу, щоб запобігти зміцненню лінії фронту північніше в районі, де тривала битва за Аахен, в якій союзники зав'язли в окопній війні в насиченій мережі укріплених міст і сіл, що були щільно пов'язані із суцільною системою польових укріплень, протитанкових ровів та мінних полів. Другою метою було обійти фронт з флангу. На другому етапі союзники планували просунутися до річки Рур у рамках операції «Квін» та захопити плацдарми.
Генерал-фельдмаршал Вальтер Модель мав намір зірвати наступ союзників та активними контрдіями загнати їх у глухий кут. Німецькі війська, постійно атакуючи та контратакуючи, сповільняли просування союзників, завдаючи ним важких втрат, у повній мірі спираючись на мережу фортифікаційних укріплень, відомої союзникам, як лінія Зігфрида.
Талановито побудована Моделем система оборони призвела до значних втрат серед американських військ: армія США в битві в Гюртгенвальдському лісі зазнала бойовими та небойовими втратами принаймні 33 000 осіб вбитими та пораненими; німецькі втрати склали від 12 000 до 16 000 військових. 22 жовтня 1944 Аахен врешті-решт впав, але знову ціною високих втрат для 9-ї американської армії. Подальшому просуванню 9-ї армії до річки Рур пощастило не більше, союзним військам не вдалося форсувати річку з ходу або вирвати контроль над річними греблями у німців. Битва за Гюртгенвальд далася союзникам настільки дорогою ціною, що вони визначали її як «Поразка першого ступеня», віддаючи належне таланту МоделяWhiting (1989), pp. xi-xiv, 271—274.MacDonald (1963), pp. 102—103.Newton (2006), pp. 323—326..
Див. також Рурська операція Рейнська операція Кольмарська операція Операція «Верітейбл»
Посилання
The 22d Infantry Regiment in the Battle of Hürtgen Forest 5th Armored Division The Battle of Hürtgen Forest The Battle of the Huertgen Forest When Trumpets Fade — movie (1998) Battle of Hurtgen Forrest Oral history interview with Arthur C. Neriani, a member of the 8th Infantry Division describes his experiences from the battle of Hürtgen Forest
Література Whiting, Charles, The Battle of Hurtgen Forest. Orion Books, New York, 1989. Miller, Edward, A Dark and Bloody Ground: The Hürtgen Forest and the Roer River Dams, 1944—1945. College Station, TX: Texas A & M University Press, 1995. Nash, Douglas, Victory was Beyond Their Grasp: with the 272nd Volks-Grenadier Division from the Hürtgen Forest to the Heart of the Reich. Bedford: The Aberjona Press, 2008. Astor, Gerald. The Bloody Forest: Battle for Huertgen September 1944—January 1945. Presidio Press, 2000. Rush, Robert Sterling, Hell in Hürtgen Forest: The Ordeal and Triumph of an American Infantry Regiment. University Press of Kansas, Lawrence, KS (2001) MacDonald, Charles B., The Siegfried Line campaign. Center of Military History, United States Army, 1984. MacDonald, Charles B., and Sidney T. Mathews, Three battles: Arneville, Altuzzo, and Schmidt. Center of Military History, United States Army, 1993.
Примітки