Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала у 1796–1929 роках. Губернське місто — Кострома.
Географія Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з Ярославською, на півдні — з Владимирською та Нижньогородською, на сході межувала з В'ятською, на півночі та північному заході — з Вологодською губерніями.
Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році, 33 647 км² — 1926 року.
Історія
29 травня 1719 року створено Костромську провінцію в Московській губернії та Галицьку провінцію в Архангелогородській губернії. 6 березня 1778 року з цих двох провінцій було створено Костромське намісництво, яке поділялось на дві області: Костромську з центром в Костромі й Унженську з центром в Унжі. У складі намісництва було 15 повітів: Буйський, Варнавинський, Ветлузький, Галицький, Кадийський, Кінешемський, Кологривський, Костромський, Луховський, Макаріївський, Нерехтський, Плесовський, Солігалицький, Чухломський та Юрьївецький. 12 грудня 1796 року Костромське намісництво було перетворено на Костромську губернію, міста Буй, Кадий, Лух і Пльос залишені за штатом. 1802 року відновлено Буйський повіт. Після Жовтневої революції 1917 року Костромська губернія увійшла до складу утвореної 1918 року Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР). З 19 серпня по 15 вересня 1918 року на території Уренщіни, яка перебувала в східній частині губернії, піднявся заколот проти комуністів. Після деяких зіткнень заколот був придушений. 1922 року до складу Нижньогородської губернії було передано Варнавинський та Ветлузький повіти. Постановою ВЦВК від 8 жовтня 1928 року «Про районування Костромської губернії» було скасовано поділ губернії на повіти й волості та запроваджено поділ на 19 районів: Арменський, Буйський, Галицький, Заволзький, Ігодовський, Кологривський, Костромський, Красносельський, Кужбальський, Мантуровський, Межевський, Молвітинський, Нерехтський, Палкінський, Парфеньєвський, Солігалицький, Судайський, Судиславський, Чухломський. Постановою Президії ВЦВК від 14 січня 1929 року територія Костромської губернії увійшла до складу Іваново-Вознесенської області, яку у березні 1929 року було перейменовано на Івановську промислову область. У квітні 1929 року рішенням XVIII губернського з'їзду Рад Костромська губернія була перетворена на Костромський округ Івановської промислової області.
Адміністративний поділ У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 повітів: № Повіт Повітове місто Площа, верст² Населення, чол. 1 Буйський Буй (2240 чол.)2771,170 327 (1888) 2 Варнавинський Варнавин (1232 чол.)9430,0108 046 (1889) 3 Ветлузький Ветлуга (4350 чол.)13 663,0104 465 (1889) 4 Галицький Галич (5000 чол.)4228,6108 258 (1888) 5 Кінешемський Кінешма (4398 чел.)4413,0135 249 (1894) 6 Кологривський Кологрив (2364 чол.)11 398,3113 021 (1894) 7 Костромський Кострома (33 012 чол.)4269,9178 817 (1894) 8 Макарьївський Макарьїв (1944 чол.)6680110 624 (1894) 9 Нерехтський Нерехта (3981 чол.)3468,4176 888 (1896) 10 Солігалицький Солігалич (3420 чол.)3824,960 652 (1896) 11 Чухломський Чухлома (2200 чол.)3271,150 982 (1897) 12 Юрьївецький Юрьївець (4778 чол.)3006,8128 837 (1894)
1918 року було утворено Ковернінський повіт, а Кінешемський, Юрьївецький та частина Нерехтського повіту відійшли до Іваново-Вознесенської губернії.
1922 року Макарьївський повіт увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а Варнавинський і Ветлузький — до Нижньогородської. Ковернінський повіт було скасовано.
Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 повітів, а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком. № Повіт Повітове місто Площа, км² Населення (1926), чол. 1 Буйський Буй3 40995 801 2 Галицький Галич5 226142 051 3 Кологривський Кологрив10 761133 651 4 Костромський Кострома4 770243 671 5 Нерехтський Нерехта1 61279 346 6 Солігалицький Солігалич3 99462 849 7 Чухломський Чухлома3 87554 250
Герб
1-й Відновлено (підтверджено) 28 листопада 1834 року, скасовано 5 липня 1878 року
Опис гербу:
2-й Затверджено 5 липня 1878 року
Опис герба:
Населення
Рік Населення, чол. В тому числі міське, чол. 1847 1 003 033 1897 1 429 228 94 365 1905 1 567 600 1926 811 619 116 742
Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці).
Керівники губернії
Генерал-губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Олексій Ступішин генерал-поручик Іван Салтиков генерал-аншеф Заборовський Іван Олександрович генерал-поручик
Правителі намісництва Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Олександр Шишкін генерал-майор Іван Чернишов генерал-майор Олексій Голостєнов генерал-майор Іван Ламб генерал-поручик
Губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Борис Островський чинний статський радник Микола Кочетов таємний радник Микола Пасинков чинний статський радник Карл Баумгартен таємний радник Яків Ганскау чинний статський радник Сергій Ланськой чинний статський радник Михайло Жемчужников чинний статський радник Олександр Приклонський чинний статський радник Микола Жуков таємний радник Костянтин Григорьєв статський радник Олександр Суворов-Римнікський граф, князь Італійський, генерал-майор Іларіон Васильчиков князь, генерал-майор Іван Каменський генерал-майор Валеріан Муравйов статський радник Микола Лангель генерал-лейтенант Андрій Войцех генерал-майор Іван Романус генерал-лейтенант Микола Рудзевич генерал-лейтенант Володимир Доргобужинов чинний статський радник (таємний радник) Микола Андреєвський таємний радник Віктор Калачов чинний статський радник Олександр Шидловський чинний статський радник Іван Леонтьєв у посаді єгермейстера, чинний статський радник Леонід Князєв чинний статський радник Павло Саввич генерал-майор Олександр Ватаци генерал-майор Олексій Веретенніков генерал-майор Петро Шиловський статський радник Петро Стремоухов чинний статський радник Олександр Мякінін чинний статський радник Іван Хозіков чинний статський радник
Губернські предводителі дворянства Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Олександр Мошков генерал-майор Олександр Семічев чинний статський радник Федір Кутузов князь, генерал-майор Афанасій Тухачевський колезький асесор Григорій Нелідов генерал-майор Дмитро Козловський князь, надвірний радник Олександр Протасьєв колезький радник Сергій Купреянов гвардії полковник Сергій Татищев чинний статський радник, камергер Сергій Купреянов чинний статський радник Григорій Головін капітан-лейтенант Костянтин Бошняк майор Федір Чагін статський радник Олександр Миронов чинний статський радник Микола Карцев відставний гвардії ротмістр (статський радник) Іван Васьков губернський секретар Василь Шипов відставний гвардії штабс-капітан Дмитро Шипов чинний статський радник Авдій Шипов колезький радник (таємний радник) Микола Нелідов чинний статський радник Павло Шулєпніков титулярний радник Михайло Зузін відставний генерал-майор Сергій Бірюков чинний статський радник
Віце-губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Олександр Скалой статський радник Олександр Алаликін бригадир Андрій Лопухін чинний статський радник Іван Страхов статський радник Кирило Риндін колезький радник Краснокутський статський радник Іван Васьков чинний статський радник Дмитро Горчаков князь, колезький радник Степан Ушаков статський радник Іван Пейкер колезький радник Тимофій Фліт колезький радник Іван Пузанов статський радник Адам Вальтер колезький радник Борис Прутченко колезький радник Микола Юренєв чинний статський радник Ніктополіон Клементьєв колезький радник Андрій Бороздін колезький радник Іван Крилов надвірний радник Микола Гайворонський надвірний радник Сергій Гагарін князь, надвірний радник Петро Брянчанінов надвірний радник (колезький радник) Олександр Борзенко чинний статський радник Афіноген Виноградський статський радник (чинний статський радник) Петро Ісаєв надвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник) Микола Арсеньєв колезький радник Олександр Свербеєв у званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник) Євстигній Скалой статський радник Іван Хрущов колезький радник Оскар Меллер чинний статський радник Єгор Ізвеков чинний статський радник Олександр Оболенський князь, колезький радник Іван Хозіков статський радник Борис Борх граф, чинний статський радник Леонід Ізгоєв титулярний радник
Примітки
Джерела Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1851 рік Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1857 рік Тумаков. Ветлузький край. 1962 р. Списки населених місць Костромської губернії 1877, JPG Белоруков Д. Ф. Селища, села й міста Костромського краю : матеріали для історії. — Кострома: Костромський громадський фонд культури. ISBN 5-89362-016-X
Посилання
Карта Костромської губернії з «Атласу» Ільїна 1876 року Бібліотека Царське Село, книги з історії Костромської губернії