Юзеф Руфін Вибіцький (варіант відтворення — Вибицький), шляхтич герба Роґаля, (29 вересня 1747, Бендомін — 10 березня 1822, Манечки) — польський письменник і політик. Автор слів національного Гімну Польщі.

Життєпис Здобувши освіту юриста почав політичну діяльність як посол сейму І Речі Посполітої у віці 20 років. Його протест проти будь-яких актів «репнінського» сейму І Речі Посполітої вважається однією з небагатьох успішних спроб застосувати право Liberum veto.Historia sejmu polskiego, praca zbiorowa pod redakcją Jerzego Michalskiego. Tom I do schyłku szlacheckiej Rzeczypospolitej. — Warszawa, 1984. — S. 374. Учасник Барської конфедерації. З дорученнями керівництва їздив європейськими країнами. Реформатор права в дороздільній Польщі. Приєднався до Торговицької конфедерації,Władysław Zajewski, Józef Wybicki. — Warszawa, 1983. — S. 124. учасник повстання Костюшка, багато років співпрацював з генералом Яном Генриком Домбровським, який взяв участь в експедиції на допомогу повстанцям у Великопольщі в 1794 році, а пізніше діяв у польських легіонах в Італії. Учасник наполеонівських воєн, в 1807 році зробив свій внесок у створення герцогства Варшавського, де був одним з провідних політиків. Під час польсько-австрійської війни в 1809 році організував оборону Великопольщі проти сил противника. Після Віденського конгресу став одним із засновників Царства Польського. Сенатор-воєвода герцогства Варшавського з 1807, сенатор-воєвода Царства Польського з 1815 року,Małgorzata Karpińska, Senatorowie, posłowie i deputowani Księstwa Warszawskiego i Królestwa Polskiego. — Warszawa, 2002. — S. 98. голова Верховного суду Царства Польського в роки 1817—1820. Нагороджений орденом Святого Станіслава (1793), орденом Білого Орла (1807), орденом Почесного легіону (1807).Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008. — S. 281.

Автор багатьох політичних творів і забутих тепер вже драм, опер, комедій і поезій, в популярній історичній свідомості поляків відомий насамперед як автор слів польського національного гімну.

Мазурка Домбровського

Після успішного завершення зусиль по створенню легіонів, Вибіцький вирішив приєднатися до польських військ. Виїхав з Парижа 7 липня 1797 до Реджо-нель-Емілія, де розквартировані Домбровський і його війська. Вибіцький був дуже вражений патріотичною атмосферою в місті — було багато людей у польській формі та чутно польську мову. Найбільше враження, проте, справила на нього організована муніципальною владою церемонія 16 липня 1797 по відзначенню приєднанню Реджіо до Цизальпійської республіки, яка створена на місці Республіки Ломбардія. Після прийому в мерії та меси в соборі пройшов військовий парад, в якому взяли участь також польські легіони. В цих умовах Вибіцький написав слова пісні, тепер відомий як Мазурка Домбровського — польський гімнJ. Sobczak, Przejdziem Wartę. — S. 38-46..

Точна дата і обставини написання і першого виконання національного гімну, спочатку відомого як «Пісня польських легіонів в Італії», не зрозумілі і є предметом суперечок серед істориків.

Нинішній текст гімну відрізняється від оригінальної версії ВибіцькогоWedług: J.S. Kopczewski, O naszym hymnie narodowym, NK, Warszawa 1988.. Фрагменти, що війшли до нинішнього тексту гімну без змін виділено жирним.

Примітки

Джерела

Ададуров Вадим. Меморандуми польських авторів початку ХІХ ст. як джерело уявлень уряду Наполеона Бонапарта про південно-західні окраїни Російської імперії // Український історичний журнал. — 2008. — № 2 (479) (бер.-квіт.). — С. 154—171. — ISSM 0130-5247.