Бурушаскі (, ) — неписьменна ізольована мова, якою говорять буріші, що живуть на півночі регіону Гілгіт-Балтистан, що в Пакистані; крім того, ще кількасот мовців проживають на півночі території Джамму та Кашмір, що в Індії.
Відома приблизно з 1877 року. Є значна кількість текстів, які були записані у фонетичній транскрипції та перекладена на англійську мову, головним чином Д. Л. Р. Лорімер.
Класифікація Робилися спроби встановити зв'язки між мовою бурушаскі та кількома різними мовними сім'ями, хоча для більшості мовознавців жодна не була прийнята.
Існує гіпотеза, що пов'язує мову із гіпотетичною сино-кавказькою макросім'єю, що об'єднує деякі інші ізольовані мови, яка, однак, не є загальновизнаною. За іншою версією, бурушаскі пов'язана із єнісейськими мовами, єдиний представник яких — кетська мова, яка збереглася до наших днів.
Після Бергера (1956) словники американської спадщини припустили, що слово *abel 'яблуко', єдина назва фрукта (дерева), реконструйована для протоіндоєвропейської мови, можливо, було запозичено з мови предків бурушаскі («яблуко» і «яблуня» — це báalt у сучасній бурушаскі).
Інші гіпотези висувають генеалогічний зв'язок між бурушаскі та північнокавказькими мовами, картвельськими мовами, єнісейськими мовами та/або індоєвропейськими мовами, як правило, у запропонованих макросім'ях.
Примітки