Остроруги (або Остророги; , одн. ) — польський шляхетський магнатський та графський рід гербу Наленч, що існував з початку XIII століття до початку XIX століття. Найперший відомий представник цього роду був Доброгост, що походив з Великої Польщі. У 1226 році він стає воєводою Познанським. Всього рід Остроругів дав 1 єпископа, 6 воєвод, 11 каштелянів. Значною мірою Остроруги були очолювали каштелянства Познані, Мендзижеча, Каліша, Ґнєзна, часто займали посаду королівського чашника.
Магнатський статус за ним визнано, починаючи з Сендзівоя Остроруга. Головні володіння були у Великій Польщі, Галичині та Волині. У XVI сторіччі з початком Реформації, значна кількість представників роду перейшла у лютеранство. Втім вже до середини XVII століття повернулося до католицизму.
У 1783 році отримують титул імперських графів. Їх титул було визнано у Російській імперії після приєднання польських земель та утворення Царства Польського лише у 1844 році. У 1903 році рід припинив своє існування. Прізвище було дозволено носити родичу останнього Остророга — Антону Вольському.
Найвідоміші представники роду Доброгост — познанський воєвода в 1226 році Сендзівуй (1375—1441) — воєвода Познанський Ян (1436—1501) — магнат, політичний діяч Речі Посполитої, письменник-гуманіст Вацлав ( 1527) — каштелян Каліша Миколай — белзький каштелян Миколай «Латина» (1593—1651), реґіментар часів Хмельниччини Леон (1867—1932) — представник та радник від Австро-Угорщини в Османській імперії Зигмунт — староста рогатинський, зять «Ревери».S. 527.
Примітки
Джерела Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 761 s. — S. 524—528. Ostrorógowie.
Посилання Osoby o nazwisku «Ostroróg» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego.