Беноццо Гоццолі (; 1420, Скандіччі — 4 жовтня 1497, Пістоя) — італійський художник, скульптор часів Відродження.
Життєпис Народився у містечку Скандіччі у родині кравця Лезі ді Сандро. У 1427 році разом із родиною переїхав до Флоренції. Маючи природний хист до малювання став учнем художника Фра Анжеліко. Згодом допомагав вчителю в оздобленні церкви Святого Марка. З 1437 року працював самостійно, відкрив власну майстерню. У 1444—1445 роках виконував низку робіт разом з Лоренцо й Вітторіо Гіберті (зокрема Баптистерій у Флоренції).
У 1447—1449 роках виконував роботи на замовлення пап римських Євгенія IV та Миколи V у Ватиканському палаці.
у 1449 році переїхав до Орв'єто. Тут він перебував до 1450 року, коли отримав замовлення від Монтефалько, у 1352 році — від монахів з Нарні. У 1453—1456 роках виконав малюнки у Вітербо, а у 1456—1459 роках — у Перуджі. У 1456 році взяв участь в оформленні церемонії інтронізації папи римського Пія II.
У 1459 році повернувся до Флоренції. Тут Гоццолі після одруження виконував замовлення родини Медичі і інших заможних громадян. Втім вже у 1464 році працював для церков міста Сан-Джиміньяно. Тут також плідно працював до 1467 року, коли перебрався до Пізи. Відкрив свою майстерню, яка діяла до 1495 року, коли Гоццолі повернувся до Флоренції. Але тут він перебував недовго, вже у 1496 році на запрошення місцевої громади переїхав до Пістої.
Помер Беноццо Гоццолі 4 жовтня 1497 року у Пістої від чуми під час її чергової епідемії.
Творчість У нього помітно новий підхід у відображенні природи, любив передавати людські характери. Картині яскраві, живі у проявах людей та об'єктів. Його пейзажі переповнені птахами й тваринами, особливо собаками, вони різноманітніші, ніж у попередників. Кольори цього художника дуже яскраві та святкові. У живопису він використовував техніку темпери. Мав велику працьовитість, в доробку Гоццолі близько 80 картин, фресок, мініатюр.
Знався також на скульптурі. У 1445—1448 роках для дверей Флорентійського баптистерію виконав дві скульптурні композиції — «Візит цариці Савської до Соломона» та «Взяття Єрихону».
Найвизначніші твори: Викрадення Олена. 1437—1439 роки Мадонна з немовлям. 1440—1445 роки Мадонна з немовлям. Церква Санта Марія сопра Мінерва у Римі, 1449 рік Фрески монастиря Святого Фортуната у Монтефалько, 1450 рік Фрески для Каплиці волхвів палацу Медічі-Ріккарді, Флоренція, 1459—1460 роки Вівтар Сакри Сонверсачо, Флоренція, 1461 рік Фреска «Життя Святого Себастьяна», 1464 рік. Фрески для церкви Святого Августина. Сан-Джиміньяно, 1464—1465 роки Цикл з 25 фресок, Кампосанто, Піза, 1465—1485 роки Тріумф святого Фоми Аквінського для Пізанського собору (сьогодні фрагменти зберігаються у Луврі), 1470—1475 роки Зняття з хреста, 1497 рік Воскресіння Лазаря, 1497 рік
Родина 1459 року у Флоренції одружився з донькою одного торговця тканиною; інших відомостей про дружину немає. Від цього шлюбу Гоццолі мав дев'ять детей, серед яких два сини, Франческо та Алессіо, стали учнями свого батька.
Див. також Мистецтво Італії Кватроченто Мазаччо Доменіко Гірляндайо
Примітки
Джерела Anna Padoa Rizzo, Benozzo Gozzoli, pittore fiorentino, Firenze, Edam, 1972 Diane Cole Ahl, Benozzo Gozzoli, New Haven, Yale University Press, 1996
Посилання