Зако́н «Про заса́ди держа́вної мо́вної полі́тики» № 5029-VI (також відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка») — закон, що при незмінності визнання української мови як державної в Україні, істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10 % від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10 %.
Законопроєкт внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. Він отримав реєстраційний № 9073.Проект Закону про засади державної мовної політики — Верховна Рада України Створення та просування закону, а також політичний тиск на українську владу з вимогами його прийняття, оплачувала Росія.
Закон ухвалила Верховна Рада України 5 червня 2012 року у першому читанні 234 голосами «за» (за деякими даними за нього проголосувало лише 172 депутатиЗаконопроект про мову приймали «мертві душі» — Українська Правда), 3 липня 2012 року — у другому читанні 248 депутатськими карткамиБільшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН (голосування відбулося з порушенням Конституції України, норм регламенту та процедури розглядуОпозиція вирішила боротись з мовним законом голодуванням — 1+1. ТСНЗакон про мови ухвалили — Українська Правда). 31 липня законопроєкт, попри категоричну власну заяву в ефірі каналу «Рада» про непідписання документу, ухваленого в такий спосіб,Литвин не підпише мовного закону iPress.uaЛитвин подав у відставку iPress.ua підписав Голова Верховної Ради Володимир Литвин, а 8 серпня — Президент України Віктор Янукович. Закон набув чинності 10 серпня 2012 року.В Україні набув чинності закон про мови . — РБК-Україна, 10 серпня 2012 року.
23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала цей закон, ухваливши поданий ще 28 грудня 2012 року В'ячеславом КириленкомПроект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики» // ВРУ, 2012 проєкт Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“». Наступного дня, 24 лютого, ОБСЄ Астрід Турс висловила стурбованість тим, що скасування цього Закону може привести до подальших заворушеньRestraint, responsibility and dialogue needed in Ukraine, including Crimea , says OSCE High Commissioner on National Minorities // OSCE, High Commissioner on National Minorities, 24 February 2014 . 28 лютого з'явилася інформація, що в.о. президента може ветувати цей закон. 3 березня в.о. президента Турчинов сказав, що не буде підписувати рішення парламенту про скасування цього закону, поки не буде підготовлений і Верховною Радою проголосований новий закон. Новообраний президент України визнав, що скасування мовного закону було помилкою.Порошенко назвав помилкою позбавлення російської мови статусу регіональної // 112, 28 червня 2014Le président ukrainien explique son plan de paix au Figaro // Le figaro, 06.27.2014 3 листопада він проголосив, зокрема, що «спільними зусиллями ми вдосконалимо мовну політику».Вітання Президента України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва і Дня української писемності та мови // www.president.gov.ua, 09.11.2014 Питання конституційного статусу закону з лютого 2015 року до 28 лютого 2018 року вирішувалося Конституційним Судом України. 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав Закон неконституційним і таким, що втратив чинність (див. відповідний розділ нижче).
Суть закону Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10 % від населення певного регіону, а в окремих випадках і менше 10 %. Так, частина 7 статті 7 закону зобов'язує громадян, які проживають на території, де функціонує регіональна мова або мова меншин, розвивати та використовувати таку мову — «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, …, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян — суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб.»
Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, їдиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську (циганську), румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку.
Закон містить неоднозначне визначення терміну «рідна мова», трактуючи його таким чином: «рідна мова — перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Згідно з висновками Головного науково-експертного управління ВРУВисновок на проект Закону України «Про засади державної мовної політики» // ВРУ, 23.05.2012 визначення терміну «рідна мова» в законі є неточним і некоректним, оскільки із нього, як вказано у висновку, випливає, що рідною мовою може бути чужа мова, якщо за певних обставин людина оволоділа нею першою.
Закон містить 17 помилкових посилань на неналежну статтю закону (ч. 3 ст. 8, замість ч. 3 ст. 7).
Незважаючи на втрату Законом чинності, внаслідок визнання його неконституційним, на низці ресурсів, зокрема, в інформаційній системі ЛІГА:ЗАКОН, Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, містяться позначки про його чинність. Тому в судочинстві, листуванні громадян з органами державної влади, документуванні управлінської інформації, при здійсненні місцевого самоврядування тощо, містяться хибні посилання на Закон.
Закон складався з 11 розділів та 32 статей, він припиняв дію закону УРСР «Про мови в Українській РСР» і вносив зміни у декілька чинних законів.
Автори Над текстом закону працювалиМонастирський Аркадій Ілліч // ГО Російськомовна Україна;:
Колесніченко Вадим Васильович — народний депутат України; Ківалов Сергій Васильович — народний депутат України; Монастирський Аркадій Ілліч — генеральний директор ГО «Єврейський фонд України», ГО «Єврейський форум України»; член Ради ВГО "Правозахисний громадський рух «Російськомовна Україна» Товт Михайло Михайлович — почесний голова Демократичної спілки угорців України, народний депутат України ІІ скликання; Божеску Ауріка Василівна — відповідальний секретар Міжрегіонального Об'єднання «Румунська Спільнота України»; помічник-консультант депутата-регіонала Івана Попеску; Бортнік Руслан Олегович — голова ГО "Правозахисна організація «Спільна Мета» Як стало відомо 2026 року з розслідування програми «Схеми», за створенням та просуванням закону стояла Росія. Журналісти виявили, що Росія оплачувала заходи з популяризації закону, давала вказівки місцевим колаборантам, як чинити політичний тиск на українську владу.
Історія ухвалення
Реєстрація та попередній розгляд. Реакція 7 лютого 2012 року у Верховній Раді України відбувається реєстрація законопроєкту «Про засади державної мовної політики» № 9073Проект Закону про засади державної мовної політики — Верховна Рада України, який суттєво не відрізняється від попередніх редакцій законопроєкту «Про мови в Україні» № 1015-3ОБСЄ та Венеціанська комісія рекомендують українській владі утриматися від розгляду законопроекту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан». Авторами та ініціаторами документу стали Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов.
14 травня 2012 року на погоджувальній раді Верховної Ради голова Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов ініціював винесення на порядок денний законопроєкту № 9073.Литвин та регіонали отримали «листи щастя» про мову — Сайт «Майдан» Після цього починається нова хвиля кампанії «Займіться ділом, а не язиком!»
22 травня 2012 року стає відомо, що законопроєкт таки винесено на голосування у Верховній Раді 24 травня. Цього ж дня активісти кампанії оголошують про те, що «День „X“ настав» (день, коли мають голосувати відповідний законопроєкт, «яким знищується українська мова») — 24 травня.Твої діти розмовлятимуть російською… якщо ти не вийдеш на вулицю! — Сіль, 22.05.2012Врятуй свою мову — День Х настав! — НГ, 22/05/2012
23 травня 2012 року Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України (профільний) видає рекомендацію зняти законопроєкт № 9073 з розгляду.Проект Постанови про відхилення проекту Закону України про засади державної мовної політики — Верховна Рада УкраїниПрофільний комітет Ради закликає депутатів не голосувати за «мовний законопроект» Ківалова-Колесніченка — newsru.ua, 23 травня 2012
Увечері 23 травня 2012 року Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зробив заяву, якою спробував зняти з себе відповідальність за заплановане на 24 травня ухвалення законопроєкту № 9073 та назвав організаторів протестів з цього приводу циніками та провокаторами.Заява Голови Верховної Ради України В. М. Литвина — Верховна Рада України Учасники кампанії зранку 24 травня дали відповідь з порадами на це звернення, де, зокрема, аргументували міру участі та відповідальності Володимира Литвина та його фракції у парламенті за попередні та ймовірні подальші дії.У відповідь на істерику Литвина представники громадянського суспільства спокійно розповіли, що він має робити — Сайт «Майдан»
Також вимоги підтримала парламентська опозиція, яка цього дня заблокувала трибуну, не давши таким чином поставити питання на голосування. У сесійній залі через це сталася бійка.«Мовна» бійка у Верховній Раді — 24.05.2012 — 5 канал. ВідеоВидео Цензор. НЕТ: Драка в Раде из-за языка. MPG — Цензор.нетБитва за «мову»: депутати рвали сорочки, літали догори ногами і вмивалися кров'ю — відео ICTV Протестувальники, в свою чергу, вирішили не розходитись доти, доки існує загроза ухвалення законопроєкту. Активісти вирішили залишатися ночувати на вулиці у наметах, якщо у цьому буде потреба.Всі під Верховну Раду! Готуйтесь бути там до кінця, а може і більше! — Сайт «Майдан»Під Верховною Радою ставитимуть намети — Сайт «Майдан» Також, закликали усіх небайдужих їхати до Комітетів Верховної РадиПісля роботи — всі до Верховної Ради! Сьогодні вона працюватиме ще довго! — Сайт «Майдан». Однак, внаслідок блокування трибуни сесійної зали, спікер Володимир Литвин закрив засіданняУ Раді почалася бійка. Литвин закрив засідання — Тиждень.
25 травня 2012 року відбулося продовження позапартійної акції протесту. Сесійна зала Верховної Ради, заблокована минулого дня, розблокована до 14:00 так і не була, внаслідок чого, згідно з регламентом Верховної Ради, засідання закрили, так і не відкривши.Захисники мови пікетували непрацюючу Раду до останнього — ТСН. 1+1. Відео Організатори по закінченню мітингу оголосили мобілізацію на 9:00 5 червня, коли почнеться наступний пленарний тиждень парламенту. Цього ж дня спікер Володимир Литвин заявив, що «Верховна Рада і парламентаризм в Україні остаточно зруйновані» і запропонував саморозпуск парламенту.Литвин пропонує розпустити Раду — Укрінформ
Ухвалення у першому читанні
5 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 9073 «Про засади державної мовної політики». За ухвалення проголосували 234 картки народних депутатівВ Раді не встигли захистити українську мову (ТВі) — ТВі. СюжетВідповідальність за прийняття провокаційного закону лежить як на владі, так і на опозиції — Сайт «Майдан» Фізично за нього голосувало 172 депутати
Реакція Голова Верховної Ради Володимир Литвин після ухвалення законопроєкту у першому читанні озвучив тезу про «взаємні домовленості» влади та парламентської опозиції щодо даного законопроєкту. Свою заяву також зробила і прес-служба очолюваної ним Народної партії.