Кубок Інтертото ()Most precisely, from (football pool); cf. — літній клубний турнір, що проводився з 1961 по 2008 рік і був під егідою УЄФА з 1995 по 2008 рік. В ньому брали участь команди, що не отримали путівки ані до Ліги чемпіонів, ані до Кубку УЄФА. Переможці (до 2007 року їх було 3, потім 11) отримували право на участь у Кубку УЄФА. У 2008 році розігрувався востаннє, після чого був скасований.
Турнір було засновано у сезоні 1961/1962, а у 1995 УЄФА взяло його під свій патронат.
Історія
Ідея створення Кубку Інтертото належить засновникові Кубку ярмарків, швейцарцю Ернсту Томену і австрійському тренеру Карлу Раппану. Перший турнір відбувся 1961 року за спонсорської підтримки букмекерських контор. Вони були зацікавлені у такому літньому турнірі, щоб не припиняти свою роботу .
Спочатку турнір називався Міжнародним футбольним кубком (). Він не був визнаний УЄФА і мав неофіційний статус. Кубок складався з групового етапу, раунду плей-оф і фіналу.
Починаючи з 1967 року було складно організовувати ігри, тому плей-оф і фінал не проводилися, не було одноосібного переможця, а визначалися лише переможці в групових турнірах.
У 1995 УЄФА вирішила взяти турнір під свій контроль і змінити його формат. Спочатку два переможці отримували місця в Кубку УЄФА. Один з перших переможців, Бордо, діставшись фіналу Кубку УЄФА сезону 1995/1996, надихнув УЄФА додати ще одне місце у Кубку УЄФА. Таким чином, три переможці турніру отримували місця в Кубку УЄФА.
Багатьом клубам не подобався цей турнір через те, що він заважав їм готуватись до наступного сезону. В результаті, вони не брали участь у змаганнях. У наступні роки УЄФА дозволила країнам відмовлятися від своїх місць. Наприклад, у 1998 році Шотландія, Сан-Марино, Молдова відмовилися від своїх місць, а Англія, Португалія, Греція від одного з двох своїх місць. Інші ж клуби будували фундамент свого успіху у Кубку УЄФА на виступах у Кубку Інтертото. Більше того, УЄФА заперечувала той факт, що турнір шкодить клубам.
Все ж таки, 2006 року УЄФА вкотре змінила формат турніру, зменшивши навантаження на клуби. Цей розіграш став новаторським ще й тому, що УЄФА вирішила нагородити англійський Ньюкасл кубком за те, що він пройшов далі за всіх у розіграші Кубку УЄФА з тих команд, які потрапили туди завдяки виступам у Кубку Інтертото.
У грудні 2007 року, після обрання нового президента УЄФА, Мішеля Платіні, було оголошено, що з 2009 року Кубок Інтертото буде скасований. Це була частина цілої низки змін, які повинні були провестись у системах розіграшу Ліги чемпіонів, Кубку УЄФА. Відтак, команди, які б мали брати участь у Кубку Інтертото, тепер виступають у кваліфікаційних етапах Ліги Європи УЄФА, що були розширені до чотирьох раундів щоб умістити їх.
Переможці 1961—1967 СезонПереможецьФіналістРахунок1961–62 Аякс (Амстердам) Феєнорд4:21962–63 Словнафт (Братислава) Падова1:01963–64 Словнафт (Братислава) Полонія (Битом)1:01964–65 Полонія (Битом) Лейпциг5:1, 0:31965–66 Локомотив (Лейпциг) Норрчепінг4:0, 0:11966–67 Айнтрахт (Франкфурт) Словнафт (Братислава)1:1, 3:2 д.ч.
1967—1994 У цей період у турнірі не визначався єдиний переможець, проходили лише групові раунди.
Регіональна система (1967, 1968, 1970) РікГрупа A1Група A2Група A3Група A4Група A5Група A6Група B1Група B2Група B3Група B4Група B5Група B6Група B7Група B81967 Лугано Феєнорд Лілль Льєрс – – Ганновер 96 Заглембє (Сосновець) Полонія (Битом) Гетеборг Рух (Хожув) Кошице КБ (Копенгаген) Фортуна (Дюссельдорф)1968 Нюрнберг Аякс (Амстердам) Спортінг (Лісабон) Феєнорд Еспаньйол АДО Ден Гаг Карл-Маркс-Штадт Емпор (Росток) Слован (Братислава) Кошиці Локомотив (Кошиці) Одра (Ополе) Айнтрахт (Брауншвейг) Легія1970 Слован (Братислава) Гамбург Уніон (Теплиці) МВВ Кошиці – Айнтрахт (Брауншвейг) Славія (Прага) Олімпік (Марсель) Естерс Вісла (Краків) Аустрія (Зальцбург) Банік (Острава) Полонія (Битом)
Нерегіональна система (1969, 1971—1994) РікГрупа 1Група 2Група 3Група 4Група 5Група 6Група 7Група 8Група 9Група 10Група 11Група 121969 Мальме Шомберки (Битом) Фюрт Жиліна Норрчепінг Єднота (Тренчин) Фрем Вісла (Краків) Одра (Ополе) – – –1971 Герта (Берлін) Сталь (Мелець) Серветт Тржинець Отвідабергс Айнтрахт (Брауншвейг) Аустрія (Зальцбург) – – – – –1972 Нітра Норрчепінг Сент-Етьєн Славія (Прага) Слован (Братислава) Айнтрахт (Брауншвейг) Ганновер 96 ФЕСТ (Лінц) – – – –1973 Ганновер 96 Слован (Братислава) Герта (Берлін) Цюрих Рибник Уніон (Теплиці) Феєнорд Вісла (Краків) Нітра Естерс – –1974 Цюрих Гамбург Мальме Стандард (Льєж) Слован (Братислава) Спартак (Трнава) Дуйсбург Банік (Острава) Кошиці КУФ (Баррейру) – –1975 Тіроль (Інсбрук) ФЕСТ (Лінц) Айнтрахт (Брауншвейг) Заглембє (Сосновець) Збройовка Рибник Отвідабергс Кайзерслаутерн Белененсеш Челік (Зениця) – –1976 Янг Бойз Герта (Берлін) Уніон (Теплиці) Банік (Острава) Збройовка Спартак (Трнава) Інтер (Братислава) Естерс Юргорден Воєводина Відзев (Лодзь) –1977 Гальмстад Дуйсбург Інтер (Братислава) Славія (Софія) Славія (Прага) Фрем Єднота (Тренчин) Слован (Братислава) Естерс Погонь (Щецин) – –1978 Дуйсбург Славія (Прага) Герта (Берлін) Айнтрахт (Брауншвейг) Мальме Локомотив (Кошиці) Татран Маккабі (Нетанья) Грацер – – –1979 Вердер Грассгоппер Айнтрахт (Брауншвейг) Богеміанс Спартак (Трнава) Збройовка Пирин (Благоєвград) Банік (Острава) – – – –1980 Стандард (Льєж) Богеміанс Маккабі (Нетанья) Спарта (Прага) Нітра Гальмстад Мальме Гетеборг Ельфсборг – – –1981 Вінер Шпорт-Клуб Стандард (Льєж) Вердер Будучност Орхус Моленбек Гетеборг Штутгартер Кікерс Хеб – – –1982 Стандард (Льєж) Відзев (Лодзь) Орхус Люнгбю Адміра Ваккер Медлінг Богеміанс ІК Браге Естерс Гетеборг – – –1983 Твенте Янг Бойз Погонь (Щецин) Маккабі (Нетанья) Слобода (Тузла) Богеміанс Гетеборг Гаммарбю Фегервар Вітковиці – –1984 Богеміанс Орхус Фортуна (Дюссельдорф) Стандард (Льєж) AIK Мальме Відеотон Маккабі (Нетанья) Цюрих ГКС (Катовиці) – –1985 Вердер Рот-Вайс (Ерфурт) Гетеборг AIK Вісмут (Ауе) Спарта (Прага) Гурник (Забже) Маккабі (Хайфа) Банік (Острава) Уйпешт МТК (Будапешт) –1986 Фортуна (Дюссельдорф) Уніон (Берлін) Мальме Рот-Вайс (Ерфурт) Сігма (Оломоуць) Уйпешт Брондбю Люнгбю Лех (Познань) Гетеборг Славія (Прага) Карл Цейс1987 Карл Цейс Погонь (Щецин) Вісмут (Ауе) Татабанья Мальме AIK Етир (Велико-Тирново) Брондбю – – – –1988 Мальме Гетеборг Банік (Острава) Аустрія (Відень) Янг Бойз Кайзерслаутерн Ікаст Карл Цейс Грассгоппер Карлсруе Баєр (Юрдінген) –1989 Люцерн Болдклуббен 1903 Тіроль (Інсбрук) Грассгоппер Татабанья Нествед Еребру Спарта (Прага) Банік (Острава) Ергрюте Кайзерслаутерн –1990 Ксамакс Тіроль (Інсбрук) Лех (Познань) Слован (Братислава) Мальме ГАІС Люцерн Ферст Вієнна Хемніцер Баєр (Юрдінген) Оденсе –1991 Ксамакс Лозанна Аустрія (Зальцбург) Дукла (Банська Бистриця) Болдклуббен 1903 Грассгоппер Баєр (Юрдінген) Дунайська Стреда Тіроль (Інсбрук) Еребру – –1992 Копенгаген Шіофок Баєр (Юрдінген) Карлсруе Рапід (Відень) Люнгбю Слован (Братислава) Ольборг Славія (Прага) Локомотив – –1993 Рапід (Відень) Треллеборг Норрчепінг Мальме Славія (Прага) Цюрих Янг Бойз Динамо (Дрезден) – – – –1994 Гальмстад Янг Бойз AIK Гамбург Бекешчаба Слован (Братислава) Грассгоппер Аустрія (Відень) – – – –
1995—2005 ''У турніру було три (1995 — два) переможці, які кваліфікувались до Кубка УЄФА. РікПереможціФіналістиРезультат1995 Страсбур Тіроль (Інсбрук)7–2 Бордо Карлсруе4–21996 Карлсруе Стандард (Льєж)3–2 Генгам Ротор (Волгоград)2–2 (г.) Сількеборг Сегеста2–2 (г)1997 Бастія Гальмстад2–1 Олімпік (Ліон) Монпельє4–2 Осер Дуйсбург2–01998 Валенсія Аустрія (Зальцбург)4–1 Вердер Воєводина2–1 Болонья Рух (Хожув)3–01999 Монпельє Гамбург2–2 (3–0 пен.) Ювентус Ренн4–2 Вест Гем Юнайтед Мец3–22000 Удінезе Сігма (Оломоуць)6–4 Сельта Зеніт (Санкт-Петербург)4–3 Штутгарт Осер3–12001 Астон Вілла Базель5–2 Парі Сен-Жермен Брешія1–1 (г.) Труа Ньюкасл Юнайтед4–4 (г.)2002 Малага Вільярреал2–1 Фулгем Болонья5–3 Штутгарт Лілль2–12003 Шальке 04 Пашинг2–0 Вільярреал Геренвен2–1 Перуджа Вольфсбург3–02004 Лілль Уніан Лейрія2–0 Шальке 04 Слован (Ліберець)3–1 Вільярреал Атлетіко (Мадрид)2–2 (3–1 пен.)2005 Гамбург Валенсія1–0 Ланс ЧФР (Клуж-Напока)4–2 Олімпік (Марсель) Депортіво (Ла-Корунья)5–3
2006—2008 Перераховано всі 11 команд, які виграли свої фінали турніру, кваліфікуючись до Кубка УЄФА. Володарі кубку (визначений за найкращими результатами в Кубку УЄФА) виділені жирним шрифтом. РікВолодар кубкуІнші переможці2006 Ньюкасл Юнайтед Осер Грассгоппер Оденсе Олімпік (Марсель) Герта (Берлін) Кайсеріспор Етнікос (Ахна) Твенте Рід Марибор2007 Гамбург Атлетіко (Мадрид) Ольборг Сампдорія Блекберн Роверз Ланс Уніан Лейрія Рапід (Відень) Гаммарбю Оцелул Тобол (Костанай)2008 Брага Астон Вілла Депортіво (Ла-Корунья) Штутгарт Русенборг Наполі Ренн Васлуй Ельфсборг Грассгоппер Штурм (Грац)
Примітки
Посилання
Історія турніру