Пара́ска Юхи́мівна Амбро́сій ( 22 жовтня 1910, Задубрівка — 1 жовтня 1997, Чернівці) — українська народна поетеса; член Спілки письменників України з 1950 року.

Біографічні відомості Народилася 22 жовтня 1910 року в селі Задубрівці (нині Заставнівський район, Чернівецької області, Україна) в бідній селянській сім'ї. Змалку залишилася сиротою. У п'ятирічному віці захворіла на дитячий параліч, залишилася інвалідом. Не могла ходити до школи, вчилася грамоти від рідних. З 1922 року почала вишивати, заробляючи на життя як надомниця.

У 1937 році брала участь у діяльності підпільної комсомольської організації. Тоді розпочала писати вірші. Перший вірш «Проти фашизму» був надрукований у робітничій газеті. Після приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР її вірші почала розміщувати обласна газета «Радянська Буковина».

Під час німецько-радянської війни, у період окупації буковини румуно-німецькими військами, за звинуваченням у підпільній роботі її ув'язнили до тюрьми у Чернівцях, а потім до Садгірського концтабору.

З 1945 року працювала бригадиром у вишивальних артілях імені Юрія Федьковича та «Червоний килим». Була обрана депутатом: у 1947 році (на кілька каденцій) Садгірської районної ради; у 1963 році — Кіцманської районної ради. З 1949 року працювала завідувачем бібліотеки в селі Задубрівцях. Член ВКП(б) з 1950 року. Була персональною пенсіонеркою. Померла в Чернівцях 1 жовтня 1997 року.

Творчість Під впливом фольклору, поезії Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Івана Франка складала власні вірші, коломийки, колядки . Широко розгорнула поетичну діяльність у післявоєнний період. Для її творів характерне широке використання народно-поетичних засобів. Авторка збірок поезій:

«Буковинські співанки» (Київ, 1950, 1951); «На сонячній дорозі» (Київ, 1957); «Квітує моя Буковина» (Станіслав, 1960); «Степові квіти» (Київ, 1960); «Квіти з полонини» (Київ, 1965); «Наша пісня — доля наша» (Ужгород, 1967); «Самоцвіти» (Ужгород, 1970); «Проліски» (1976); «Сонячні вершини» (Ужгород, 1980); «Косарик» (Київ, 1986). </div> Багато її віршів перекладено мовами народів СРСР, зокрема білоруською, башкирською, удмуртською, чеською. Вони друкувалися також у канадських газетах «Українське життя» і «Українське слово». На її слова писали музику Богдан Крижанівський, Степан Сабадаш, Г. Шевчук.

Вшанування 27 жовтня 2006 року Чернівецька міська рада ухвалила, що одна з нових вулиць міста (в масиві, відведеному під індивідувальну житлову забудову) буде вулицею імені Параски Амбросій.

У мистецтві Погруддя поетеси виконав скульптор Микола Ісопенко.

Примітки

Література Параска Амбросій // , С. 9—10; ; Параска Амбросій // , С. 8—9; Амбросій Параска Юхимівна // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 157—158; Параска Амбросій // , С. 4; Дунаєвська Л. Ф. Амбросій Параска Юхимівна // С. 52;