Бета-клітина (β-клітина) — один з різновидів клітин підшлункової залози, що розташовуються в острівцях Лангерганса. Бета-клітини продукують гормон інсулін, який знижує рівень глюкози крові. Пошкодження і порушення функції бета-клітин (у поєднанні з іншими факторами) призводять до розвитку цукрового діабету.
Загальна характеристика Бета-клітини підшлункової залози підтримують базальний рівень інсуліну в крові, а також забезпечують його синтез та екскрецію при різкому підвищенні рівня глюкози в крові впродовж декількох хвилин.
Крім інсуліну бета-клітини виділяють у кров в еквімолярній кількості С-пептид, поліпептид відщеплюється від молекули проінсуліну з утворенням інсуліну. Визначення рівня C-пептиду дозволяє опосередковано оцінити інсулінвидільну здатність бета-клітин (його концентрація не залежить від інсуліну, що вводиться ззовні).
Також бета-клітини синтезують так званий острівцевий амілоїдний поліпептид, амілін, функції якого до кінця не з'ясовані.
Нервова регуляція Бета-клітини також знаходяться під впливом автономної нервової системи. Парасимпатична частина (холінергічні закінчення блукаючого нерва) стимулює виділення інсуліну. Симпатична частина (активація α2-адренорецепторів) пригнічує виділення інсуліну.
Патологічні стани Інсулінома — доброякісна пухлина, що розвивається з бета-клітин та проявляється у вигляді множинних і тривалих нападів гіпоглікемії. Цукровий діабет 1-го типу — виникає внаслідок зменшення понад 80% кількості бета-клітин внаслідок автоімунної реакції. Цукровий діабет 2-го типу, також відомий як інсулінонезалежний діабет, пов’язаний з несприятливою дією різних факторів зокрема ожирінням. При цьому бета-клітини все ще продукують інсулін, проте внаслідок зменшення кількості інсулінових рецепторів виникає резистентність до інсуліну.
Джерела Вільям Ф.Ґанонґ. Фізіологія людини: Підручник/Переклад з англ. Наук.ред.перекладу М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячківська.—Львів: БаК, 2002. — 307 с. ISBN 966-7065-38-3
Посилання