Рафае́ль Альтамі́ра-і-Креве́а (; 10 лютого 1866 — 1 червня 1951) — іспанський історик та правознавець.

Біографічні відомості Народився в Аліканте. Здобув фах правника. Тривалий час обіймав посаду професора юридичного факультету (Школи права) Університету Ов'єдо. Від 1914 року був професором Мадридського університетуПожарская С. П. Альтамира-и-Кревеа (Altamira y Cre­vea) Ра­фа­эль // БРЭ.

У 1922 році обирається суддею Постійної палати міжнародного правосуддя при Лізі Націй. На цій посаді перебував до 1945 року.

1939 емігрував до Латинської Америки. Жив у Мексиці, де продожував займатися науковою діяльністю та помер 1951 року.

Праці Основна праця: «Історія Іспанії та іспанської культури» в 4 т. (рос. вид. «Історія Іспанії». В 2 т. М., 1951). Rafael Altamira. Spain. Sources and Development of Law // Ed. Carlos Petit. — Madrid: Universidad Carlos III, 2018. — /Historia del Derecho 62/, 217 p. — ISBN 978-84-9148-581-0. Etc.

Примітки

Література

Пожарская С. П. Альтамира-и-Кревеа (Altamira y Cre­vea) Ра­фа­эль // БРЭ Altamira y Crevea, Rafael // The International Who's Who 1951. — P. 16.