Ipse dixit () — латинський крилатий вираз. Це твердження без доказів або догматичне вираження думки.Whitney, William Dwight (1906). "Ipse dixit". The Century Dictionary and Cyclopedia. Vol. 4. Century. pp. 379–380.Westbrook, Robert B. (1991). John Dewey and American Democracy. Cornell University Press. p. 359. Логічна хиба, яка полягає в захисті твердження шляхом голослівного ствердження, що «це просто так є», спотворює аргументацію, повністю ухиляючись від неї: автор заявляє, що питання є внутрішньо притаманним і незмінним.VanderMey, Randall; Meyer, Verne; Van Rys, John; Sebranek, Patrick (2012). COMP. Cengage. p. 183. "Bare assertion. The most basic way to distort an issue is to deny that it exists. This fallacy claims, 'That's just how it is.

Вживається при посиланні на загальновизнаний авторитет у певній галузі, часто іронічно . Вперше зустрічається в творі Цицерона «Про природу богів» (I, 5, 10). Згідно з ним, так учні грецького філософа Піфагора пояснювали підставу всіх своїх тверджень.

У Середні століття філософи-схоласти, які вважали вчення і авторитет Арістотеля незаперечним, вживали цей вираз як вирішальний аргумент.

Вираз зустрічається в латинському перекладі Біблії Вульгаті.

Історія Латинська форма виразу походить від римського оратора та філософа Марка Туллія Цицерона (106–43 до н. е.) з його теологічних досліджень De Natura Deorum («Про природу богів») і є його перекладом грецького виразу (з тим самим значенням) autòs épha (), аргументу до авторитету, який використовували учні Піфагора, посилаючись на висловлювання вчителя, а не на розум чи докази.Poliziano, Angelo. (2010). Angelo Poliziano's Lamia: Text, Translation, and Introductory Studies, p. 26; excerpt, "In Cicero's De natura deorum, as well as in other sources, the phrase “Ipse dixit” pointed to the notion that Pythagoras's disciples would use that short phrase as justification for adopting a position: if the master had said it, it was enough for them and there was no need to argue further."

До початку 17 століття схоласти застосовували термін ipse dixit для обґрунтування своїх аргументів, якщо ці аргументи раніше використовував давньогрецький філософ Аристотель (384–322 до н. е.).Burton, George Ward. (1909). Burton's Book on California and its Sunlit Skies of Glory, p. 27; excerpt, "But by the time of Bacon, students had fallen into the habit of accepting Aristotle as an infallible guide, and when a dispute arose the appeal was not to fact, but to Aristotle's theory, and the phrase, Ipse dixit, ended all dispute."

Іпсе-дикситизм Наприкінці 18 століття Джеремі Бентам адаптував термін ipse dixit у слово ipse-dixitism.Bentham, Jeremy. (1834). Deontology; or, The Science of Morality, Vol. 1, p. 323; excerpt, "ipsedixitism ... comes down to us from an antique and high authority, — it is the principle recognised (so Cicero informs us) by the disciples of Pythagoras. Ipse {he, the master, Pythagoras), ipse dixit, — he has said it; the master has said that it is so; therefore, say the disciples of the illustrious sage, therefore so it is." Бентам вигадав цей термін для позначення всіх не-утилітарних політичних аргументів.Bentham, Jeremy. (1838). Works of Jeremy Bentham, p. 192; excerpt, "... it is not a mere ipse dixit that will warrant us to give credit for utility to institutions, in which not the least trace of utility is discernible."

Правове використання У сучасних судових та адміністративних рішеннях термін ipse dixit зазвичай використовується як критика аргументів, заснованих виключно на авторитеті окремої особи чи організації. Наприклад, у справі National Tire Dealers & Retreaders Association, Inc. v. Brinegar, 491 F.2d 31, 40 (D.C. Cir. 1974), окружний суддя Вілкі зазначив, що «заява міністра транспорту про причини його висновку щодо практичної здійсненності вимог не є настільки внутрішньо правдоподібною, щоб суд міг прийняти її лише на підставі ipse dixit відомства».

У 1997 році Верховний суд США визнав проблему «доказів у формі думки, які пов’язані з наявними даними лише через ipse dixit експерта».Filan, citing General Electric Co. v. Joiner, 522 U.S. 136, 137; 118 S.Ct. 512; 139 L.Ed.2d 508 (1997). Так само Верховний суд Техасу постановив, що «позов не може бути задоволений або відхилений лише на підставі ipse dixit свідка, який має певні повноваження».Burrow v. Arce, 997 S.W.2d 229, 235 (Tex. 1999). «[К]оли ви натрапляєте на аргумент, щодо якого, як ви пам’ятаєте, більшість висловила заперечення», — порадила суддя Верховного суду США Елена Каган читачам своєї окремої думки у справі 2023 року Andy Warhol Foundation for the Visual Arts, Inc. v. Goldsmith, — «поверніться до відповіді на нього та запитайте себе про співвідношення аргументації до ipse dixit».Andy Warhol Foundation for the Visual Arts, Inc. v. Goldsmith, 598 U.S. ___ (2023), slip op. 4n2; Kagan, J., dissenting.

У 1858 році Авраам Лінкольн у своїй промові у Фріпорті, штат Іллінойс, під час других спільних дебатів з Стівеном А. Дугласом сказав:From The complete works of Abraham Lincoln, Vol. III, pp. 290–291.

У своєму рішенні від 12 червня 2025 року у справі Newsom v. Trump суддя Чарльз Р. Брейєр сказав про один із аргументів відповідачів: «Це класичний ipse dixit».

Так боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі мешканці цілого світу, бо Він сказав (), — і сталось, наказав, — і стало.

Див. також Хибне коло Список латинських висловів

Примітки