Гадюка мілоськаО. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ .: — Львів. 2012. с. 50 (Macrovipera schweizeri) — отруйна змія з роду Велетенська гадюка родини гадюкових.
Опис Завдовжки від 60 см до 1 м. Товста гадюка з тупим носом і кілеватою лускою. Зазвичай сірого забарвлення зі слабко помітними поперечними темно-сірими або блідо-помаранчевими смугами. Голова поцяткована красивими темними цятками. Окремі особини одноколірні червонувато-коричневі. Зустрічаються також меланісти.
Спосіб життя Полюбляє сухі, скелясті, порослі чагарником долини та схили. Активна вдень, у спекотний період також й вночі. Харчується птахами, дрібними ссавцями.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 11 яєць.
Отруйність Отрута досить потужна, це одна з отруйніших змій Греції. Укус може спричинити біль, сильний набряк, лімфангіт, некроз, гіпотензію, тахікардію, внутрішню кровотечу та уражати шлунково-кишковий тракт. Втім смертельних випадків дуже мало, позаяк ця змія не агресивна.
Розповсюдження Мешкає на Кікладських островах в Егейському морі: Мілос, Кімолос, Сіфнос і Поліегос.
Примітки
Джерела Schlüter, U. 2009. Die Schlangenfauna Europas. Draco 10 (39): 4-21 Словник-довідник із зоології. — К., 2002. Schweiger, M. 2009. Die Giftschlangen Europas. Eine Übersicht der Arten und Bemerkungen zu einzelnen Taxa. Reptilia (Münster) 14 (2): 14-25