Ілля ΙΙ Рареш (, 1531 — 1562) — господар Молдовського князівства з 3 вересня 1546 до 11 червня 1551 року, старший син Петра IV Рареша.
Біографія
У 1541 році після другого правління Петра IV Рареша у Молдовському князівстві, Ілля як заручник був відправлений до СтамбулуКраткая история Румынии / Ответственный редактор д.и.н. Виноградов В. Н. — Москва: Наука, 1987. — С. 65. — 34 200 экз. . Правління Іллі Рареша характеризувалося жорсткою податковою політикою. Він уклав союз з поляками, з дозволу турків здійснив похід у Трансільванію проти австрійців і єпископа Мартінуцці (Martinuzzi), однак не домігся істотних результатів.
Ілля після смерті батька Петру IV Рареша, став спадкоємцем молдовського трону. В :1547 р. він, як і його попередники, склав присягу на вірність королю Польщі. Ілля, як і його молодші брати Костянтин і Штефан VII виховувались османською культурою. В 1551 році Штефан VI пішов під вплив турецького султана і прийняв іслам. Султан надав йому колишні молдовські землі з Білгородом, а молдовським господарем став молодший брат Штефан VII. Ілля ІІ підтримував грабіжницьку політику турків.
В лютому 1550 року напав на Бар як відповідь за грабунок турецьких купців загонами під командуванням барського старости Бернарда Претвича за участі синів коронного гетьмана Миколая Сєнявського; хотів полонити Б. Претвича, віддати його султану як дарунокAndrzej Tomczak. Pretwicz (Pretfic) Bernard herbu Wczele (ok. 1500-ok. 1563) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXVIII/3. — Zeszyt 117. — S. 177—368 S. 434 В :1551 році з військом перейшов Дністер та спалив дощенту Брацлав. Провідником доріг служив йому Мормура. Король наказав Василю Костянтину Острозькому пильнувати кордони та бути напоготові.
У 1551 році передав молдовський престол своєму братові Штефану VI Рарешу, після чого прийняв іслам і став пашею Силістри.
Пізніше був заарештований, помер через хворе серце в турецькому ув'язненні в 1562 році (за іншими даними в 1553) в Халебі (сучасна Сирія).
Ілля ІІ Рареш був зображений на фресці в церкві монастиря Пробота, заснованого в 1530 році його батьком. Після прийняття ісламу, він був скинутий боярами і країною, а його обличчя на фресці у Проботі було завуальованеІслам у Молдові .
Особисте життя Ілля II Рареш безсоромно та відкрито був гомосексуалом зі своїм турецьким коханцем та радником Хадаром. Однак вони не були повністю відданими один одному.O «danie» a lui Iliaş Rareş medievistica.ro Гіпотезу щодо бісексуальності Іллі ІІ Рареша висунув історик Дан Горія Матей, використовуючи хроніку Грігоре Уреке,Cosmin Zamfirache, Voievozii homosexuali ai Moldovei și ai Țării Românești. Radu cel Frumos și Petru Cercel, bănuiți de «blestemății» sexuale cu sultani și regi occidentali, Adevărul, 23 iunie 2015. Accesat la 23 iunie 2015Cum s-a transformat Iliaș Rareș în Mehmed-beg: răzbunarea moldovenilor pe «turcirea» domnitorului, 14 iunie 2016, Nicu Neag, Dorin Timonea, Adevărul, accesat la 17 iunie 2016 який писав: «маючи при собі молодих турецьких радників, з якими він день проводив і пестився, а ночами з турецькими повіями, він віддалявся від християнських звичаїв».Adevărul Voievozii homosexuali ai Moldovei: nepoții lui Ștefan cel Mare și ai lui Alexandru Lăpușneanu ar fi fost atrași de bărbați
Примітки
Посилання Біографія Іллі ΙΙ Рареша
Попередник Петро IV Рареш Молдовський воєвода1546-1553 Наступник Штефан VI Рареш