Володи́мир Дона́тович Орло́вський (, Київ — 19 лютого 1914, Генуя) — український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, тесть художника Миколи Пимоненка.

Життєпис Народився у Києві 20 січня (1 лютого) 1842. Початкову художню освіту здобув у 2-й київській гімназії у художника і педагога Івана Сошенка. Згодом за підтримки Тараса Шевченка вступив і в 1868 закінчив Петербурзьку академію мистецтв (з 1874 — її академік, з 1878 — професор).

Брав участь у діяльності малювальної школи Миколи Мурашка, був одним із засновників Київського художнього училища. Після закінчення Академії вивчав сучасне мистецтво у Франції, де близько познайомився з творчістю майстрів так званої барбізонської школи, і саме його можна вважати першовідкривачем барбізонців для українського пейзажного живопису.

Після повернення із Франції з 1886 живе постійно у Києві. Колишня приватна садиба Орловського розташована під № 28 на Гоголівській вулиці. Бере участь у виставках київських художників, з успіхом проходять його виставки за кордоном. Його велика заслуга в тому, що він, перейнявши досвід барбізонців, одним із перших серед українських художників почав розвивати тему українського національного пейзажу.

У 1914, під час перебування в місті Генуя в Італії, раптово помирає. Труну з тілом художника перевезено до Києва і поховано на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 17, ряд 1, місце 29).

Спадщина Опинившись ще в студентські роки в кримському маєтку князів Воронцових, Орловський прислухався і оцінив мудрі поради господині дому. Саме вона зорієнтувала починаючого живописця на увагу до сонячного світла. Саме в Алупці він написав перший пейзаж, побудований на контрастах холодної тіні й яскравого світла. Сонячне світло, його магічний вплив на природу, несподівані ракурси будуть хвилювати живописця все його життя. «Шукач сонячного світла» — так називали сучасника Володимира Орловського. У пейзажах майстра завжди велике місце приділялося освітленню.

Як пише про художника Ігор Шаров, улітку Орловський їздить по Україні, Криму, завжди маючи при собі етюдник, фіксуючи цікаві пейзажні мотиви, жанрові сцени. А взимку у його майстерні ці скороминущі враження перетворюються на закінчені, композиційно вибудовані картини, подібні до «Затишку», з її традиційною академічною триплановістю й живим сонячним світлом.

Твори зберігаються за кордоном, у в Києві, в Національному художньому музеї України зберігається лише незначна частина його творчої спадщини.

Раннім творам Орловського притаманні риси романтичного сприйняття навколишнього світу, дещо умовне, академічне, композиційне й колористичне розв'язання сюжетів: «Вид села Кокоз у Криму», «Кримський пейзаж», 1868. «Перед шквалом», «Захід сонця», «Болото», «В степу», «Вечір», «Сівба», «Лісовий зруб», «Піски», всі — 1874. В найкращих творах художник правдиво й поетично передано красу рідної природи: «Село», «Рибалки», 1877; «Жнива», 1882; «Затишшя», 1890; «Хати в літній день», всі — в ДМУ ОМ; «Березовий гай», 1884, Азербайджанський музей мистецтв імені Р. Мустафаєва.

Галерея

Джерела та література Т. І. Лазанська. Орловський Володимир Донатович // Філімонова А. С. Творчість Володимира Орловського: еволюція стилю в контексті розвитку пезажного живопису другої половини XIX = ХХ століття. Автореф. дис. канд. мистецтвознавства. 17.00.05 — образотворче мистецтво. Київ: Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2019. 19 с.

Література Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.255. Некича М. Історія однієї вулиці. //«День», № 211, субота, 16 листопада 2002 Володимир Орловський (1842—1914). Микола Пимоненко (1862—1912): альбом / Нац. худож. музей України. — Хмельницький: Галерея, 2006. — 192 с. : іл.

Посилання

Примітки Батько — Донат Сергійович Орловський (1820 р.н.) син Сергія Орловського (за даними Головного архіву давніх актів (пол. Archiwum Główne Akt Dawnych, AGAD). Вірогідний дядько — Ян Орловський (Jan Orłowski 1818 р.н.) згідно даних польського Генеалогічного ресурсу Geneteka Архіви: Архів архієпископа Базяка в Кракові, Парафія/РАЦС Львівський св Марія Магдалина, Lwów św. Maria Magdalena Skniłówekdom: 14, akt w księdze Kulparków, str. 85, sygn. C-CXXIX-12. Ян Сергійович Орловський (Jan Orłowski 1818 р.н.) міг бути рідним братом Доната Сергійовича Орловського (1820 р.н.).