Айда́р — річка в Луганській області України, ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону)Айдар // .
Опис Довжина 256 км. Площа водозбірного басейну 7370 км². Похил річки 0,34 м/км. Долина завширшки у верхів'ї 2—5 км, у пониззі — до 6 км. Схили долини розчленовані ярами та балками. Річище завширшки до 50 м, розчищене протягом близько 20 км. На значній протяжності являє собою чергування плесів (завглибшки 4—7 м) та мілководних перекатів (завглибшки 0,2 0,4 м). Живлення снігове і ґрунтове. На весняний період припадає 70 % стоку. Середній модуль стоку 1,7 л•сек/км². Скресає на початку березня, замерзає в грудні.
Розташування Бере початок на південних схилах Середньоруської височини біля с. Новоолександрівка Ровенського району Бєлгородської області Росії. Протікає територією Старобільського та Щастинського районів Луганської області.
Поблизу с. Айдар-Миколаївка — пам'ятка природи Айдарська тераса.
Топонім Адар, Ойдар, Войдар, Яйдар. Походження назви остаточно не встановленоЯнко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.. Одні її виводять від тюркського *Aidar «пасмо волосся, коса», інші як «конусоподібний горб, на якому складена купа каміння» Мурзаев Э. М., Очерки топонимики. — М., 1974., ще інші як «козацька стрижка» Прохоров В. А. Надпись на карте: Географические названия Центрального Черноземья. — Воронеж, 1977.. Назва походить від тюркського антропоніму Айдар, Гайдар, Гейдар («лев»)Топонім Айдар трапляється також у Криму. Див.: В. А. Бушаков. Лексичний склад історичної топонімії Криму. — К., 2003. стор. 117.. Можливий варіант походження від («місяць») і тюрк. dar («вода», «річка»), тобто місячна річка. Інші, більш сумнівні, версії виводять назву від («святий») і тюрк. дере, дара, дар («долина, ущелина»).
Притоки Праві: Фомінка, Кулаков, Біла, Лозна.
Ліві: Дунай, Сарма, Сріблянка, Біла (Біленька), Кам'янка, Дубовець, Балка Проїзджа, Козачок, Балка Бутова, Шульгинка, Балка Коренева.
Господарське значення Річка використовується для зрошення та водопостачання. На ній розташовані гідрометричні пости біля сіл Новоселівки і Передільського (з 1925 р.), споруджено шлюзи-регулятори, є ставки. У долині Айдару знайдені джерела лікувально-мінеральних вод, біля яких збудовані лікарсько-санаторні заклади у Старобільську та селищі Айдарі.
Населені пункти Найбільші населені пункти: Айдар, Старобільськ, Новоайдар.
Примітки
Література Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
Посилання
Айдар // ВУЕ Річка Айдар. «Водний туризм України». Молочные реки «Авиды» и мутные воды реки Айдар.