Дизномія, офіційне позначення 136199 Ерида I, — єдиний відомий супутник карликової планети Ерида та другий за розміром відомий супутник карликової планети після Харона, супутника Плутона. Відкриття відбулося у вересні 2005 року Майком Брауном та командою Лазерної адаптивної оптики (LGSAO) обсерваторії Кека. Спершу супутник отримав тимчасове позначення S/2005 (2003 UB313) 1, а в вересні 2006 року йому було присвоєно офіційну назву Дизномія (від давньогрецького слова Δυσνομία, що означає «анархія» або «беззаконня») на честь дочки давньогрецької богині Ерида.

За оцінками, діаметр Дизномії становить , що відповідає 24–29 % діаметра Ериди. Маса Дизномії значно менша за масу Ериди, а її щільність вказує на те, що вона здебільшого складається з льоду. На відміну від сильно відбивної крижаної поверхні Ериди, Дизномія має дуже темну поверхню, яка відбиває лише близько 5 % видимого світла, що схоже на властивості типових транснептунових об'єктів подібного розміру. Ці фізичні характеристики свідчать про те, що Дизномія утворилася внаслідок великого зіткнення з Еридою, подібно до процесів формування інших подвійних систем карликових планет, таких як Плутон і Оркус, а також системи Земля–Місяць.

Відкриття У 2005 році команда адаптивної оптики телескопів Кека на Гаваях провела спостереження чотирьох найяскравіших об'єктів поясу Койпера (Плутон, Макемаке, Хаумеа та Ерида) з використанням щойно встановленої системи адаптивної оптики з лазерною направляючою зорею. Спостереження, проведені 10 вересня 2005 року, виявили супутник, що обертається навколо Ериди, якому тимчасово присвоїли позначення S/2005 (2003 UB313) 1. Відповідно до прізвиська «Ксена», яке вже використовували для Ериди, відкривачі дали супутнику прізвисько «Габріель» на честь подруги Ксени.

Назва Першовідкривачі пропонували для супутника назву Габріела () на честь супутниці Ксени — головного персонажа серіалу «Ксена: принцеса-воїн» (оскільки саму Ериду пропонувалося назвати Ксеною ()). Затверджену назву обрано на честь Дисномії, у давньогрецькій міфології — дух беззаконня (так перекладається грецьке слово Δυσνομία), дочка Ериди, богині помсти. Однак ця назва була запропонована не тільки тому, що Дисномія є дочкою Ериди, а й у зв'язку з тим, що прізвище новозеландської актриси Люсі Лоулесс, яка зіграла Ксену в серіалі, також перекладається як «беззаконна».

Фізичні характеристики

Спостереження теплового випромінювання системи Ерида–Дизномія на субміліметрових довжинах хвиль за допомогою Атакамської великої міліметрової решітки (ALMA) у 2015 році вперше показали, що Дизномія має великий діаметр і дуже низький альбедо, з початковою оцінкою близько 700 ± 115 км. Подальші спостереження ALMA у 2018 році уточнили діаметр Дизномії до (24–29 % діаметра Ериди) та альбедо 0,05 ± 0,01. Серед відомих супутників карликових планет лише Харон більший, що робить Дизномію другим за розміром супутником карликової планети. Низьке альбедо Дизномії різко контрастує з надзвичайно високим альбедо Ериди, яке становить 0,96; поверхню Дизномії описують як темнішу за вугілля, що є типовою характеристикою транснептунових об'єктів подібного розміру.

Ерида та Дизномія перебувають у взаємному приливному захопленні, подібно до системи Плутон–Харон. Астрометричні спостереження системи Ерида–Дизномія за допомогою ALMA показали, що Дизномія не спричиняє помітних збурень у положенні Ериди відносно барицентра, що свідчить про її масу меншу за (співвідношення мас ). Це менше за оцінюваний діапазон маси (співвідношення мас 0,01–0,03), який зазвичай дозволяв би Ериді перебувати у приливному захопленні в межах Сонячної системи, що свідчить про надзвичайно високу дисипацію Ериди. Верхня межа маси Дизномії, визначена ALMA, відповідає максимальної щільності , що вказує на переважно крижану будову. Форма Дизномії невідома, проте її низька щільність дозволяє припустити, що вона не перебуває у гідростатичній рівновазі.

Різниця в яскравості між Дизномією та Еридою зменшується на довших і червоніших довжинах хвиль. Спостереження за допомогою космічного телескопа Габбл показали, що у видимому світлі Дизномія приблизно у 500 разів тьмяніша за Ериду (різниця зоряних величин — 6,70), тоді як спостереження в ближньому інфрачервоному діапазоні за допомогою телескопа Кека показують, що вона приблизно у 60 разів тьмяніша (різниця зоряних величин — 4,43). Це свідчить про те, що спектр Дизномії суттєво відрізняється від спектра Ериди й має більш червоний відтінок, що вказує на значно темнішу поверхню. Це було підтверджено спостереженнями на субміліметрових довжинах хвиль.

Орбіта

Поєднавши спостереження з телескопів Кека і Габбл, астрономи змогли визначити масу Ериди, використавши орбіту Дизномії та третій закон Кеплера. Середня відстань Дизномії від Ериди становить приблизно 37 300 км (23 200 миль), а обчислений орбітальний період дорівнює 15,786 доби, тобто приблизно половині місяця. Це свідчить, що маса Ериди у 1,27 раза більша за масу Плутона. Розгорнуті спостереження за допомогою телескопа Габбл показали, що Дизномія має майже колову орбіту навколо Ериди з дуже малим ексцентриситетом, який становить 0,0062 ± 0,0010. Упродовж орбіти Дизномії її відстань до Ериди змінюється на 462 ± 105 км (287 ± 65 миль) через незначний ексцентриситет.

Динамічне моделювання руху Дизномії показує, що її орбіта мала б повністю набути кругової форми внаслідок взаємодії з Еридою через приливні сили протягом 5–17 мільйонів років, незалежно від щільності супутника. Таким чином, ненульовий ексцентриситет може свідчити про те, що на орбіту Дизномії впливають зовнішні збурення, можливо, зумовлені наявністю ще одного, внутрішнього супутника Ериди. Водночас не виключено, що зафіксований ексцентриситет є не реальним, а спричиненим впливом особливостей альбедо або систематичними похибками вимірювань.

На основі спостережень, проведених космічним телескопом Габбл у 2005—2018 роках, було визначено, що нахил орбіти Дизномії відносно геліоцентричної орбіти Ериди становить приблизно 78°. Оскільки цей кут менший за 90°, орбіта Дизномії є пряма відносно орбіти Ериди. У 2239 році Ерида та Дизномія увійдуть у період взаємних покриттів, коли площина орбіти Дизномії буде зорієнтована ребром до Сонця, що дозволить цим об'єктам почергово затемнювати один одного.

Примітки

Посилання

Опис супутника IAUC Nr. 8610 IAUC Nr. 8747 На Урок. Презентація "Супутники Сонячної системи"