Жан-Луї́ Кюрті́с, справжнє ім'я Луї́ Лаффі́т (, * 22 травня 1917, Ортез, Франція — † 11 листопада 1995, Париж, Франція) — французький прозаїк, перекладач і есеїст, лауреат Ґонкурівської премії (1947) за роман «Нічні ліси». Член Французької академії (1986—1995, крісло № 38, попередник — Жан-Жак Ґотьє, наступник — Франсуа Жакоб
Біографія Закінчивши католицький коледж у своєму рідному місті, Жан-Луї Кюртіс вступив на філологічний факультет університету в Бордо. Згодом став студентом Сорбонни, а від вересня 1937-го до липня 1939-го він перебуває у Великій Британії, вдосконалюючи свою англійську. Мобілізований у серпні 1939 року в 14 піхотний полк, Кюртіс у січні 1940-го переходить до військової авіачастини, де набирають добровольців. Після навчального курсу й іспитів він практикується як учень пілота у Версалі, потім у Нантеррі, а в травні 1940 року його переводять до Марокко. Практичний навчальний курс триває в Мекнесі, тоді в Касба-Тадлі. Демобілізувавшись наприкінці вересня 1940, Кюртіс повертається до Франції й учителює в ліцеї у Байонні. Успішно склавши кваліфікаційний іспит, у 1943 році він стає викладачем англійської мови в ліцеї у ЛаніLe Lycée de Laon. У серпні 1944-го Кюртіс вступає у Франко-піренейський корпус Пом'є" Le livre d'or de la Résistance dans le Sud-Ouest — Éditions Sud-Ouest ", Dominique Lormier, 18 janvier 2011., який взяв участь у визволенні Франції.
1946 року він публікує свій перший роман «Молоді люди». У 1947-му одержує Ґонкурівську премію за роман «Нічні ліси». У 1955-му Кюртіс полишає викладацьку роботу й стає літератором-професіоналом. З 1963 по 1972 він член приймальної комісії в Національному центрі кіно. У 1972 Кюртіса нагороджують Великою літературною премією Французької академії за весь творчий доробок. Спеціалізувавшись на шекспірознавстві, він відповідає за французькі субтитри телевізійних екранізацій творів цього видатного драматурга, реалізованих на телебаченні Бі-бі-сі у 1978—1985 роки і трансльованих у Франції в середині 1980-хScreenonline: The BBC Television Shakespeare (1978—1985) . Із цих п'єс шість субтитровано на студії Editions LCJ Productions. У 1986 Кюртіса вибирають членом Французької академії. Він написав численні збірки пастишів на тему подій сучасности, як-от студентських заворушень у травні 1968-го і перемоги соціалістів у Франції у травні 1981-го.
Жан-Луї Кюртіс помер 11 листопада 1995 року від серцевого нападу. Похований на цвинтарі «Депар» (cimetière du Départ) міста ОртезOù reposent les lauréats du prix Goncourt ? Прочитано 30.04.2016.
Романіст Мішель Уельбек ушанував його довгим пасажем у творі «Карта і територія» (Ґонкурівська премія, 2010).
Нагороди, відзнаки Ґонкурівська премія (1947) Велика літературна премія Французької академії (1972) Орден Почесного легіону
Твори Siegfried, Juillard, Paris, 1946 — «Зіґфрід» Les Jeunes Hommes, Juillard, Paris, 1946 — «Молоді люди» Les Forêts de la nuit, Julliard, Paris, 1947, Prix Goncourt — «Нічні ліси» (Ґонкурівська премія) Haute École, Julliard, Paris, 1950 — «Висока школа» Chers Corbeaux, Juillard, Paris, 1951 — «Любі круки» Les Justes Causes, Julliard, Paris, 1954 — «Справедливі справи» L'Échelle de soie, Julliard, Paris, 1956 — «Шовкова драбинка» Un Saint au néon, Denoël, Paris, 1956 — «Святий під неоном» А la recherche du temps posthume, Fasquelle, Paris, 1957 — «У пошуках посмертного часу» La Parade, Julliard, Paris, 1960 — «Парад» Cygne sauvage, Julliard, Paris, 1962 — «Дикий лебідь» Traduction du Roi Lear, Gallimard, Paris, 1965 — «Переклад „Короля Ліра“» La Quarantaine, Julliard, Paris, 1966 — «Карантин» Un jeune couple, Julliard, Paris, 1967 — «Пара молодят» Cinéma, Julliard, Paris, 1967 — «Кіно» Le Thé sous les cyprès, Julliard, Paris, 1969 — «Чай під кипарисами» Un miroir le long du chemin, Julliard, Paris, 1969 — «Дзеркало вздовж дороги» Le Roseau pensant, Julliard, Paris, 1971 — «Задумливий комиш» La Chine m'inquiète, Grasset, Paris, 1972 — réédité en 1999 dans la collection " Les Cahiers Rouges ", — «Китай мене непокоїть» Questions à la littérature, Stock, Paris, 1973, prix de la critique de la Société des gens de lettres — «Питання літературі» (Премія критики Товариства літераторів) L'Étage noble, Flammarion, Paris, 1976 — «Благородна верства» L'Horizon dérobé, Flammarion, Paris, 1978 — «Прихований обрій» La Moitié du chemin (Tome 2 de l'Horizon dérobé), Flammarion, Paris, 1980 — «Півдороги» Le Battement de mon cœur (Tome 3 de l'Horizon dérobé), Flammarion, Paris, 1981 — «Биття мого серця» Le Mauvais Choix (1984), Flammarion, Paris, 1984, — «Поганий вибір» Une éducation d’écrivain, Flammarion, Paris, 1985 — «Письменницька освіта» Un rien m'agite, Flammarion, Paris, 1986 — «Нічого мене не хвилює» Les mœurs des grands fauves, Flammarion, Paris, 1987 — «Звичаї великих хижаків» Le Temple de l'amour, Flammarion, Paris, 1990, — «За́мок кохання» Lectures en liberté, Flammarion, Paris, 1991, — «Читання на волі» Charlus, Flammarion, Paris, 1991 — «Шарлю» La France m'épuise, Flammarion, Paris, 1992, — «Франція мене виснажує» Le comble du chic, Flammarion, Paris, 1994 — «Найвищий шик» Le monde comme il va, Flammarion, Paris, 1995 — «Світ, який він є» Andromède, Albin Michel, Paris, 1996 — «Андромеда»
Адаптації 1962 : Les Bostoniennes) — «Бостонки», телефільм Іва-Андре Юбера за однойменним романом Генрі Джеймса
Лінки Твори Жана-Луї Кюртіса в кишеньковому форматі Біографічні дані з Французької академії
Примітки