Гадюка Радде

Гадюка Радде (Montivipera raddei) — вид отруйних змій родини гадюкових (Viperidae). Один із 7(8) видів роду гірських гадюк (Montivipera).The Reptile Database: Montivipera Ендемік Туреччини. Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП та інших природоохоронних документів. Гадюка Радде в Червоному списку МСОП Описано 2 підвиди.The Reptile Database: Montivipera raddei

Інша назва: «гадюка вірменська».

Опис Загальна довжина досягає 110 см. Спостерігається статевий диморфізм — самці більше за самок. Голова пласка, широка. Сильно виражене шийне перехоплення. Має щільний широкий тулуб. Хвіст короткий. Навколо середини тулуба є 21—25 рядків луски. Черевних щитків у самок 163—179, підхвостових — 28—32. Черевних щитків у самців — 167—181, підхвостових — 29—35. Верхня поверхня голови вкрита ребристою лускою. Над кожним оком по одному сильно збільшеному виступаючому підочному щитку.

Зверху забарвлення темно-сіре, буре. Уздовж хребта по обидва боки проходить рядок жовто-помаранчевих або червоно-коричневих плям з темною облямівкою, які іноді зливаються у широку зигзагоподібну смугу. На потилиці 2 чорні косі смуги, з'єднані у задній частині. З боків проходить по рядку темних розмитих плям. Черево темно-сірого кольору, помережане чорними цятками. Хвіст знизу жовто-помаранчевий.

Поширення Мешкає у Вірменії, Азербайджані, Західному та Північному Ірані, Іраку, Східній Туреччині. Трапляється в горах на висотах від 1000 до 2700 м н. р. м.

Особливості біології Населяє дубові ліси, ялівцеві рідколісся у горах, кам'янисті схили гір з рідкісною чагарниковою рослинністю, гірські степи. Зустрічається на висоті до 2700 м над рівнем моря. Вихід з зимівлі в залежності від висотного розподілу популяцій розтягнутий з квітня по травень, відбувається, коли повітря прогрівається до 16—17 °С. Першими на поверхні з'являються самці, а через 8—10 днів — самки. Підвищена концентрація цих гадюк у місцях зимівлі зберігається до середини червня. В цей час й до середини липня спостерігається тільки один пік денної активності. По мірі настання літньої спеки в липні — серпні активність стає ранковою та вечірньою. З другої половини червня спостерігаються максимальні переміщення змій, вони спускаються в ущелини, до струмків, ярів у підгірських степових ділянках.

Дорослі гадюки живляться мишоподібними гризунами, переважно гризунами, птахами, ящірками та членистоногими. Молоді змії живляться ящірками та членистоногими.

Це яйцеживородна змія. Парування починається з середини травня й триває до кінця червня. Вагітність самок триває 140—160 днів. Самки наприкінці серпня — у другий половині вересня народжують 2—14 дитинчат довжиною 18—24 см.

Охорона Вид занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: «вид перебуває в стані, близькому до загрози зникнення»). На регіональному рівні занесений до Червоної книги Вірменії. Охороняється в Хосровському заповіднику (Вірменія) та національному парку «Егрідагі» в Туреччині. Чисельність популяції виду швидко скорочується. Існує потреба в ефективному регулюванні збору цього виду тераріумістами та моніторингу природних популяцій.

Практичне значення Це отруйна змія. Отрута гемолітичного дії (впливає на кров і кровотворні органи). Укуси становлять велику небезпеку для домашніх тварин і людини.

Систематика Один із 7(8) видів роду гірських гадюк (Montivipera).RepFocus: Montivipera

Станом на 2024 рік описано 2 підвиди: Montivipera raddei raddei; Montivipera raddei kurdistanica.

Примітки

Література Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 212—213). — ISBN 5-98092-007-2 Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 278—279) Даревский И. С., Орлов Н. Л. Редкие и исчезающие животные. Земноводные и пресмыкающиеся: Справ. пособие. — М. : Высш шк., 1988. — 463 с. (с. 391—392). — ISBN 5-06-001429-0 Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224 с. (с. 117—119). — ISBN 978-5-87317-594-9 Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 327) Franzen,M. & Sigg, H. 1989. Bemerkungen zu einigen Schlangen Ostanatoliens. Salamandra 25 (3/4): 203-212

Посилання RepFocus: Montivipera Montivipera raddei в Червоному списку МСОП The Reptile Database: Montivipera The Reptile Database: Montivipera raddei