Богучар () — місто в Росії, адміністративний центр Богучарського району Воронезької області. Засноване реєстровими козаками з Гетьманщини у межах української етнічної території — Слобідської України. Статус міста з 1779 року. Населення мешканців (2010), у 2015 році — особи. Тривалий час українці становили тут переважну більшість.
Географія
Місто розташоване на річці Богучарка, за 6 кілометрів від її впадіння у Дон.
Відстань до обласного центру — 221 км.
Історія Богучар — адміністративний та військовий центр Богучарської сотні Острогозького полку Слобідської України.
Долина річки Богучарки залишалася практично ненаселеною аж до 1716 року, коли по pp. Толучіївці і Богучарці були поселені близько двохсот козаків Острогозького полку і рік по тому (1717) до них приєднано були ще кількасот козаків того ж полку, переведених з Ливен, Землянська, Чернявська, Ендовища та інших міст.
У 1765 році при введенні нового громадянського ладу в управлінні слобідських мешканців слобода Богучарська увійшла до складу Острогозької провінції Слобідсько-Української губернії. При введенні в 1779 році Воронізького намісництва з 16 повітів, у тому числі й Богучарського ця слобода була перейменована на повітове місто.
У 1779 році Богучар разом з однойменним повітом знову відійшов до Слобідсько-Української губернії та лиш у 1802 році був остаточно зарахований до Воронізької губернії Російської імперії.
У 1897 році в місті жили 6636 осіб, у тому числі українців було 4285, росіян — лише 2180, цигани — 95. За переписом 1926 року 81,6 % населення Богучарської волості становили українці.
Аж до початку XX століття одним з основних занять жителів Богучара була закупівля рогатої худоби в Області Війська Донського і перепродаж його у великих містах.
Місто пережило три Голодомори і епоху українізації. Після Голодомору 1932-33 почалося масове підселення т. зв. «великоросійського елементу» з північних районів області, а також Тверської, Пензенської, Тульської областей тощо.
Населення
За переписом 1897 року у місті проживало 6 636 осіб (3 402 чоловіки та 3 234 жінки). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року: Мова Осіб Відсоток українська 4 285 64,58 % російська 2 180 32,85 % циганська 95 1,43 % єврейська 62 0,93 % інші 14 0,21 % Разом 6 636 100 %
Сучасний стан У місті є підприємства харчової промисловості, виробництво будівельних матеріалів.
Відомі люди Павло Тушкан — член Української Центральної Ради. Василь Глушко (1920—1998) — учений, геолог-нафтовик, педагог, доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1967), член-кореспондент Академії Наук УРСР (1970), академік Української нафтогазової академії (1993). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986, 1994). Надія Савченко — українська льотчиця, перебувала тут у полоні.
Див. також Слобідсько-Українська губернія Східна Слобожанщина
Примітки
Посилання
Презентаційна сторінка Адміністрації міського поселення місто Богучар Богучарського району Офіційний сайт Богучарського муніципального району Воронезької області Офіційний сайт адміністрації міста Богучар