Затинайко Олександр Іванович (30 січня 1949, с. Отрадне Гребінківського району Полтавської області) — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Збройних Сил України (2002–2004), начальник Генерального штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України (1996–1998). Генерал-полковник (1997). Член РНБО (2002–2004).

Біографія Народився у сім'ї службовця.

Освіта — Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. Фрунзе (1970), Військова академія імені М. В. Фрунзе (1977), Військова академія Генерального штабу збройних сил Російської Федерації (1993). Кандидат військових наук.

Проходив службу в Групі радянських військ у Німеччині на посадах командира взводу, заступника командира, командира мотострілецької роти. Після закінчення академії служив у військах Київського військового округу на посадах командира мотострілецького батальйону, начальника штабу мотострілецького полку, начальника штабу — заступника командира дивізії.

З серпня 1985 по вересень 1987 р. — командир окремої бригади (Республіка Куба). З жовтня 1987 р. по 1991 р. проходив службу у Сибірському військовому окрузі на посаді командира 85-ї мотострілецької дивізії. З 1991 р. по 1993 р. — навчання у Військовій академії Генерального штабу Збройних Сил РФЗАТИНАЙКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ З серпня 1993 р. — командир 13-го армійського корпусу Прикарпатського військового округу. 7 травня 1995 року — присвоєно військове звання генерал-лейтенантаУказ Президента України № 358/95 від 7 травня 1995 року «Про присвоєння військових звань». 12 березня 1996 року призначений начальником Генерального штабу Збройних Сил України — першим заступником Міністра оборони України. 21 серпня 1997 року — присвоєно військове звання генерал-полковника. 30 вересня 1998 року звільнений з посади начальника Генерального штабу Збройних Сил України — першого заступника Міністра оборони України та призначений командувачем військами Південного оперативного командуванняУказ Президента України № 1082/98 від 30 вересня 1998 року «Про призначення О.Затинайка командувачем військами Південного оперативного командування». 19 грудня 2001 року звільнений з посади командувача військами Південного оперативного командування та призначений Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України. 13 серпня 2002 року призначений начальником Генерального штабу Збройних Сил України. 7 вересня 2002 року уведений до складу РНБО. 3 червня 2004 року звільнений з посади з посади начальника Генерального штабу Збройних Сил УкраїниУказ Президента України № 611/2004 від 3 червня 2004 року «Про звільнення О. Затинайка з посади начальника Генерального штабу Збройних Сил України» та виведений зі складу РНБОУказ Президента України № 613/2004 від 3 червня 2004 року «Про внесення змін до складу Ради національної безпеки і оборони України» 14 серпня 2004 року призначений Головним інспектором Міністерства оборони УкраїниУказ Президента України № 887/2004 від 14 серпня 2004 року «Про призначення О.Затинайка Головним інспектором Міністерства оборони України». 11 березня 2005 року указом Президента України В. А. Ющенко звільнений з військової служби у запас у зв'язку із скороченням штатівУказ Президента України № 469/2005 від 11 березня 2005 року «Про звільнення О. Затинайка з військової служби» За іншими розслідуваннями у 2018 році загадково частих підривів складів боєприпасів в Україні, був звільнений у наслідок вибухів складів боєприпасів у Новобогданівці 6 травня 2004 року.

Нагороди Орден Богдана Хмельницького I ст. (30 січня 2004) — за визначний особистий внесок у зміцнення обороноздатності та національної безпеки України, зразкове виконання військового обов'язкуУказ Президента України № 114/2004 від 30 січня 2004 року «Про нагородження О.Затинайка орденом Богдана Хмельницького» Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 грудня 2002) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, високий професіоналізмУказ Президента України № 1117/2002 від 2 грудня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України» Орден Богдана Хмельницького III ст. (2 жовтня 1998) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, підтримання високої бойової готовності військУказ Президента України № 1103/98 від 2 жовтня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден Богдана Хмельницького“» Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (1 липня 1995) — за бездоганну багаторічну службу, особисті заслуги у підтриманні високої бойової та мобілізаційної готовності військ корпусуУказ Президента України № 506/95 від 1 липня 1995 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Іменна вогнепальна зброя“» Відзначений нагородами СРСР: орден Червоної Зірки, орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ст., медаль «За бойові заслуги».

Примітки

Джерела Військо України, № 12(114), 2009.

Посилання ВИДАТНІ ЛЮДИ ГРЕБІНКІВЩИНИ Сайт м. Гребінки