Іхор — у давньогрецькій міфології — кров богів. На відміну від нектару й амброзії (їжі богів), не дає безсмертя. Іхор гігантів витікає з надр землі у вигляді нафти. Бронзовий велетень Тал помер після того, як з нього витік іхор.
Уявлення про іхор, можливо, виникло від спостереження техніки лиття бронзи шляхом створення воскової моделі. Коваль виготовляв зображення з бджолиного воску, яке покривав шаром глини та клав у піч. Потім він проклював запечену глину, щоб гарячий віск витік і залишав порожнину, куди заливали розплавлену бронзу. Таким чином іхор — це розплавлений віск.
Джерела Мифологический словарь/Гл.ред. Е.М. Мелетинский - М.:'Советская энциклопедия', 1990 г.- 672 с.
Примітки