Дарницька ТЕЦ

Да́рницька ТЕЦ, Київська ТЕЦ-4 — теплоелектроцентраль у Дніпровському районі міста Києва. Постачає тепло промисловим підприємствам та житловим масивам Дніпровського та Дарницького районів. Станція опалює близько 8 % житлової площі Києва (4,5 млн кв. метрів, або 1036 житлових будинків і понад 120 шкіл і медустанов). Від її роботи залежить комфорт 270 тисяч жителів Лівобережжя.Дарницька ТЕЦ буде працювати за новими технологіями.

Розташування Дарницька ТЕЦ знаходиться на лівому березі Києва у Дніпровському районі Києва на вулиці Гната Хоткевича. Найближча станція метро — «Чернігівська». Поблизу ТЕЦ проходить трамвайна гілка і слідує маршрутне таксі.

Історія

Проєкт нової теплової електростанції на лівому березі Києва був розроблений київським відділенням інституту у 1936 році та був зумовлений розвитком нового промислового району та близькістю залізниці. Проте реалізований проєкт був вже після Німецько-радянської війни. Перша черга Дарницької ТЕЦ була здана 1954 року. На території станції було збудовано першу в СРСР градирню зі збірного залізобетону, а сам проєкт Дарницької ТЕЦ виявився вдалим і був реалізований як типовий ще 16 разів. Головний корпус станції прикрашений наличниками навколо віконних отворів, карнизами та керамічною композицією на фасаді. Прохідна виконана з двох одноповерхових будівель з фронтонами та керамічним декором.

Збудована двома чергами у 1954 і 1965. Друга черга Дарницької ТЕЦ була завершена в 1965. На момент будівництва Дарницької ТЕЦ вона була найбільшою в Європі вугільною ТЕЦ. Перша черга передбачала електричну потужність 100 МВт (чотири турбіни ПТ-25-90 та п'ять котлів ТП-170), а друга черга — потужність 150 МВт (три турбіни ВПТ-50-2). У зв'язку з фізичним та моральним зносом перші чотири турбіни потужністю по 25 МВт вони були демонтовані.

Російсько-українська війна Міністр енергетики Денис Шмигаль у лютому 2026 року після одного з наймасовіших ракетних ударів РФ по енергосистемі України заявив про «сильні пошкодження». Посилення захисту об'єктів тепло- й електропостачання, обстеження, діагностика обладнання, відновлення вважаються необхідними завданнями для повернення системи теплопостачання до повноцінної роботи.

Діяльність

Дарницька ТЕЦ опалює понад 270 тисяч мешканців лівого берега Києва. Станом на 2010 рік станція опалювала 8 % житлової площі Києва (1036 житлових будинків та понад 120 установ).

На станції встановлено три електрогенератори (загальна потужність — 160 МВт), введені в експлуатацію в середині XX століття. Станом на 2019 рік на Дарницькій ТЕЦ задіяно два потужністю 50 МВт та 60 МВт, а також шість енергетичних котлоагрегатів. В результаті зносу були демонтовані перші чотири турбіни. Спочатку станція спроєктована для роботи на вугіллі антрацитової групи (штиб «АШ»), що видобувається на Донбасі (вологість до 10-11 % та зольність до 27-30 %). Пізніше вона була модернізована для спалювання газу та мазуту.

Дарницька ТЕС подає 840 Гкал теплоенергії на годину з гарячою водою та 240 Гкал — з парою.

Тверді відходи, що отримуються в результаті згоряння, видаляються шляхом гідравлічного видалення шлаку. Золовідвал знаходиться на вулиці Здолбунівській у так званому озері Гарячка.

Кількість використаного вугілля за роками:

2007 рік — 333,9 тисяч тонн; 2008 рік — 357,5 тисяч тонн; 2009 рік — 292,2 тисяч тонн; 2010 рік — 305,8 тисяч тонн; 2011 рік — 395,3 тисяч тонн.

Екологія Дарницька ТЕЦ — найбільший забруднювач повітря Києва серед підприємств, який щодоби викидає в атмосферу близько 300 тонн шкідливих відходів. При цьому Дарницька ТЕЦ єдина у Києві працює на вугіллі. В атмосферу через труби теплоелектростанції викидається оксид вуглецю, оксид азоту, бензапірен, діоксид сірки та діоксид азоту. Крім того на станції є проблеми з утилізацією шлаків, що залишаються після спалювання вугілля.

За результатами перевірки Міністерство екології та природних ресурсів України за 2018 рік на Дарницькій ТЕС було виявлено порушення природоохоронного законодавства щодо охорони водних та земельних ресурсів, а також поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Золовідвал на озері Горячка на думку Державної екологічної інспекції несе небезпеку для людей.

Власники

У середині 1990-х років канадська компанія на чолі з уродженцем Донецької області Джеймсом Темертеєм зацікавилася роботою на території України. У 1997 році на базі Дарницької ТЕЦ було створено спільне підприємство «Укр-Кан-Пауер» (статутний фонд — 82,5 млн гривень), де 51 % акцій дісталися Northland Power Inc, 31 % акцій отримав Фонд державного майна України, а 14,7 % акцій отримав трудовий колектив підприємства. Канадці отримали акції в обмін на зобов'язання інвестувати у реконструкцію ТЕЦ 150 мільйонів доларів. На ці кошти планувалося будівництво парогазової установки потужністю 140 МВт компанії General Electric, що допомогло б подвоїти потужність станції та економити кілька мільйонів доларів на рік на закупівлі мазуту та природного газу. За умовами угоди після проведеної реконструкції Northland Power отримав би управління Дарницьку ТЕЦ на 15 років. 1999 року за участю прем'єр-міністра Канади Жана Кретьєна підписана рамкова угода про участь ЄБРР у фінансуванні реконструкції. ЄБРР погодився профінансувати 35 % від усієї вартості.

У 2000 році мер Києва Олександр Омельченко заявив: «Дарницьку ТЕЦ приватизував канадський інвестор, який зобов'язався в перший рік вкласти 18 млн дол., у другий — 24 млн дол., перевести ТЕЦ з вугілля на газ, оснастити новими турбогенераторами і, таким чином, за три роки збільшити виробництво електроенергії. Минуло два роки — ніхто в підприємство ламаного гроша не вклав». Після цього Джеймс Темертей на зустрічі з прем'єр-міністром України Віктором Ющенком зазначив, що початку реконструкції перешкоджають неплатежі на енергоринку.

Через відсутність інвестицій Фонд держмайна у 2003 році ініціював конкурс з оцінки вкладу іноземного інвестора до статутного фонду Дарницької ТЕЦ. У травні 2004 року частка канадської компанії була передана підприємству, оскільки інвестиції в реконструкцію в повному обсязі зроблено не було. У тому ж році «Укр-Кан-Пауер» продав свої акції за 45 мільйонів гривень українським компаніям «Генерація Лімітед» та «Росток Медіа Холдинг», які потім були перепродані компаніям Introstyle Consult Ltd, Makshell Enterprises Ltd і «Оксидент», що перебувають в офшорних юрисдикціях. Дані компанії були пов'язані з Анатолием Шкрибляком та Олегом Яковенком.

14 січня 2006 року нові власники Дарницької ТЕЦ на зборах акціонерів виключили зі статуту зобов'язання інвестувати 180 млн доларів та обрали новий склад наглядової ради, куди не включили жодного представника держави. У зв'язку з цим Фонд державного майна України направив позов до Київського господарського суду. 2007 року Верховний суд України скасував спірне рішення зборів акціонерів. Крім того, представники Фонду держмайна повернулися до наглядової ради та ревізійної комісії, внаслідок чого конфлікт був вичерпаний. До 2007 року власниками Дарницької ТЕС були Фонд державного майна України (34,33 %), Introstyle Consult Ltd (24,46 %), Makshell Enterprises Ltd (24,46 %) та «Оксидент» (1,127 %). Тоді ж назва компанії «Укр-Кан-Пауер» змінена на «ДАРтеплоцентраль».

У червні 2010 року «ДАРтеплоцентраль» перейменована на «Екостандарт». У січні 2011 року Фонд держмайна продав свою 34 % частку Makshell Enterprises Limited та Introstyle Consult Limited за 30,3 мільйона гривень.

У червні 2012 року «Екостандарт» продав Дарницьку ТЕС компанії «Євро-реконструкція», кінцевим беніфіціаром якої є Анатолій Шкрібляк.

Див. також Українські ТЕЦ Київська ТЕЦ-3 Київська ТЕЦ-5 Київська ТЕЦ-6

Примітки