Вірменське Ваганьківське кладовище (Вірменська ділянка Ваганьківського кладовища) розташоване в Пресненському районі міста Москви на вулиці Сергія Макєєва, 12, навпроти Ваганьківського кладовища. Має форму правильного ромбу, обнесеного цегляною стіною з баштами. Комплекс пам'яток архітектури, що охороняються (надгробки, церква Воскресіння Христового, поминальний будинок, огорожа і башти).

Історія

Засноване 1805 рокуПамятники архитектуры Москвы. Окрестности старой Москвы (северо-западная и северная часть территории). М., «Искусство XXI век», 2004, ISBN 5-98051-011-7, с. 68 за клопотанням Мінаса Лазарева, старійшини вірменської громади в Москві. За його ж ініціативою в 1808—1815 роках побудована церква Воскресіння Христового (Сурб Арутюн, ). Проєкт церкви, так само як і проєкт православної Воскресенської церкви Ваганьківського кладовища, іноді приписується О. Г. Григор'єву, однак документальних доказів цьому немає. Церква-ротонда позбавлена ​​дзвіниці, тому що до 1860-х років дзвін у вірменських церквах Москви та Петербурга був під забороною. На конфесійну приналежність цього класичного храму вказує хачкар — різьблений замковий камінь над головним входом, і відсутність іконостасу всередині; вівтар, як годиться у вірменських храмах, встановлений на узвишші. Під усією будівлею церкви — склеп з могилами Лазаревих (в наш час — замурований). Наприкінці 1850-х років на кошти І. М. Касперова кладовище було сплановано і обнесено муром з вежами за проєктом Михайла Биковського.

Некрополь Всього під державною охороною перебуває 12 надгробків і сімейних склепівПерелік художніх надгробків та сімейних поховань, що охороняютьсяПерелік могил, що охороняються. Найбільш ранній з цих пам'яток — обеліск 1844 року над могилою А. А. Лоріс-Мелікова. Більшість могил — кінця XIX століття — початку XX століття. Три з них — усипальниці роду Ананова — каплиці, виконані за середньовічним вірменським каноном. Є надгробки-хачкари (на могилі Д. С. Мелік-Беглярова, 1913).

Найбільш відомий надгробок — на могилі Миколи Тарасова, пам'ятник скульптури епохи модерну роботи Миколи Андреєва (1911—1912). Скульптура була повністю втрачена, крім голови Тарасова, що зберігалася в музеї МХАТу. 1991 року на могилі була встановлена ​​копія андреєвської скульптури роботи Юрія Орєхова та Сурена Мальяна.Памятники архитектуры Москвы. Окрестности старой Москвы (северо-западная и северная часть территории). - М. : Искусство XXI век, 2004. - С. 71. - ISBN 5-98051-011-7.

Відомі люди, поховані на кладовищі

М. П. Адамов, музикант і педагог С. З. Асламазян (1897—1978), віолончеліст, професор Московської консерваторії, завідувач кафедри камерного ансамблю, лауреат Державної премії СРСР. Л. К. Отаманів, радянський режисер мультиплікаційного кіно, народний артист РРФСР Л. О. Бадалян, академік Академії медичних наук СРСР, невропатолог Г. А. Джаншієв, юрист, публіцист З. О. Долуханова (1918—2007), співачка, народна артистка СРСР І. І. Дондиш, Герой Радянського Союзу О. М. Душкін, архітектор, тричі лауреат Сталінської премії, член-кореспондент Академії архітектури СРСР В. В. Катанян (1924—1998), кінодокументаліст, письменник Лазарева (Лазарян) Іван і Іоаким, засновники Лазаревського інституту східних мов в Москві 1815 року А. М. Манучаров, лідер Карабаського руху. Г. М. Ліанозов (Ліанозян) (1835—1907), купець I гільдії, нафтопромисловець, монополіст виробництва та експорту чорної ікри (могила не збереглася) К. Г. Нагапетян, художник-нонконформіст, лідер Московського Карабаського руху («Комітет Карабах») Степанос Назарян, громадський діяч (1812—1879) Т. В. Петросян, чемпіон світу з шахів А. П. Платонов, письменник Л. К. Рамзін, інженер-теплотехнік Н. В. Румянцева, актриса театру і кіно, народна артистка РРФСР Б. Й. Сібор, скрипаль, педагог М. Л. Тарівердієв, видатний радянський вірменський композитор, народний артист Росії М. Л. Тарасов (1882—1910) — меценат, нафтопромисловець-мільйонер. Б. О. Туржанський, Герой Радянського Союзу Т. С. Хачатуров, академік Академії наук СРСР, економіст Б. О. Чайковський, композитор М. С. Шагінян, письменник, Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської премії C.С. Шахазіс, поет і педагог

Примітки