«П'єт́а» або «Опл́акування Христа́» () — мармурова скульптура, що зображає Богоматір, яка тримає тіло свого сина-Бога; створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті протягом 1498—1499 років на замовлення французького кардинала Жана де Біл́ера. Вазарі писав, що «у цій скульптурі відчувається вся міць і сила» мистецтва Мікеланджело.
Цю статую також називають «Ватиканською» чи «Римською П'єтою», адже серед робіт Мікеланджело відомі ще «Флорентійська П'єта», «Ронданіні П'єта» та «Палестринська П'єта».
Історія створення Контракт на роботу було підписано 7 серпня 1498 року. Вважалося, що статую замовив французький кардинал Жан Вільє де ла Ґросле для капели французьких королів у Соборі Святого Петра, але дослідник Шарль Самаран довів, що замовником був інший французький кардинал, Жан де Біл́ер (). Тема «оплакування Христа» була поширеніша у північній Європі та візантійському мистецтві, аніж в Італії епохи Ренесансу, тож, створюючи статую, Мікеланджело наслідував традиції свого замовника.
«П'єта» призначалася для гробниці кардинала, але він помер до її завершення. Скульптуру поставили у Соборі Святого Петра, у капелі Санта Марія делла Феббре.
Опис
Богоматір молода, наче це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. У неї спокійне обличчя, опущені очі. Скорбота її виражена схиленою головою, втілюючи собою спокій і біль. Мертве тіло Христа здається невагомим, і його оголеність контрастує із пишним, багатим одягом Богоматері. Його замучене тіло не спотворено смертю, тільки руки, ноги та бік проколоті:
Підпис Мікеланджело Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим. На стрічці, що оперізує одяг Богоматері, скульптор висік напис:
За Вазарі, він це зробив, почувши суперечку про майстра. Приїжджі із Ломбардії хвалили статую, і казали, що її вирізьбив «Наш Ґоббо, міланець». Тієї ж ночі Мікеланджело вирізав свій підпис на перев'язі.
Пошкодження Найістотнішого пошкодження статуя зазнала 21 травня 1972 року, коли психічно неврівноважений геолог Ласло Тот увійшов до каплиці і напав на скульптуру з геологічним молотком. Багато уламків полетіло в сторону присутніх у каплиці. Деякі були знайдені, проте багато уламків не були повернуті, серед них і ніс Марії — при реставрації його відновили з блоків мармуру, вирізаних зі спини.
Образ у мистецтві
Вазарі процитував рядки невідомого поета, присвячених статуї:
У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про скульптуру сказано так:
1982 року Сальвадор Далі завершив полотно, яке отримало назву «Геологічне ехо. П'єта». Художник відтворив у вигляді скель форму носа центральної фігури скульптурної групи, створивши образ-натяк. Фільм-трилер «П'єта» південнокорейського режисера Кім Кі Дука отримав свою назву на честь скульптури.
Копії статуї
Існує багато копій статуї. Репліка «П'єти» у костьолі Матері Божої у Познані була використана для відновлення скульптури після того, як зловмисником була зроблена спроба розбити статую 21 травня 1972 року.
Авторизовані копії було встановлено у таких населених пунктах: Бразиліа, Бразилія — собор Пресвятої Діви Марії; Бунданґ, Південна Корея — собор Святого Івана; Інвернесс, Іллінойс, США — церква Святого Сімейства; Лампа, Перу — церква Апостола Сантьяго (Яків син Зеведеїв); Познань, Польща — костьол Матері Божої; Сідней, Австралія — собор Сент-Мері.
Примітки
а. Також — «Пієта», «Жало́ба» б. Авторство Мікеланджело спірне в. «Ґоббо» означає «горбун». Таке прізвисько було у міланського скульптора Кристофоро Соларі г. Можливе авторство
Посилання
Джерела