П'єр-Емері́к Емільяно́ Франсуа́ Обамея́нг (; 18 червня 1989, Лаваль, Франція) — габонський футболіст, центральний нападник збірної Габону та іспанського «Депортіво» (Ла-Корунья).

Клубна кар'єра

«Мілан» У січні 2007 року Обамеянг приєднався до молодіжної команди «Мілана». У серпні він став частиною команди, яка фінішувала четвертою в молодіжному Кубку чемпіонів, що проходив в Малайзії. На цьому турнірі Обамеянг забив сім голів у шести матчах і став найкращим бомбардиром змагання. Завдяки цьому турніру він привернув уваги скаутів інших клубів. На сезон 2008—2009 Обамеянг був відданий в оренду в французький «Діжон». За сезон він провів 39 матчів у всіх турнірах і забив 10 голів, 8 в Лізі 1 і 2 в кубку. Але після повернення в Італію не отримав шансу потрапити до основної команди. 24 червня 2009 року перейшов на правах оренди в «Лілль». Перший гол забив 13 грудня 2009 року в матчі проти «Монако». За сезон він провів лише 14 матчів і забив 2 голи. У 2010 році перейшов на правах оренди в «Монако». Перший гол забив 21 серпня 2010 року в матчі проти «Ланса». Через пів року був відданий в оренду «Сент-Етьєну» до кінця сезону. У липні 2011 року оренда була продовжена до 2012 року.

«Сент-Етьєн»

22 грудня 2011 року Обамеянг підписав контракт з «Сент-Етьєном». Він швидко став гравцем стартового складу і взяв собі номер 7. Перший гол забив 13 лютого 2012 року в матчі проти «Тулузи». Перший хет-трик оформив 22 лютого 2012 року в матчі проти «Лор'яна».

20 квітня 2013 року Обамеянг виграв свій перший серйозний трофей у кар'єрі. «Сент-Етьєн» обіграв у фінальному матчі Кубку ліги «Ренн» з рахунком 1:0.

У сезоні 2012/13 Обамеянг зайняв друге місце в списку бомбардирів Ліги 1, поступившись тільки Златану Ібрагімовичу. У 37 матчах він забив 19 голів. Гарний виступ в сезоні дозволив йому завоювати нагороду найкращого африканського гравця сезону.

«Боруссія» (Дортмунд) 4 липня 2013 року дортмундська «Боруссія» офіційно оголосила про купівлю Обамеянга. 27 липня в матчі за Суперкубок Німеччини проти «Баварії» Обамеянг вийшов на заміну на 72-й хвилині замість Якуба Блащиковського, а вже на 86-й хвилині відзначився гольовою передачею на Марко Ройса, який зробив тим самим остаточним рахунок 4:2. У дебютному матчі в чемпіонаті Німеччини Обамеянг оформив хет-трик проти «Аугсбурга».

У сезоні 2015/16 Обамеянг встановив рекорд Бундесліги, забивши у всіх восьми стартових турах. Сезон 2015/16 видався для Обамеянга найрезультативнішим у кар'єрі, зігравши 48 матчів у всіх турнірах за «Боруссію» він забив 39 м'ячів: 25 в чемпіонаті Німеччини, 11 в єврокубках і 3 в кубку Німеччини. Всього за перші три сезони в «Боруссії» він забив 80 м'ячів у 143 матчах.

27 серпня 2016 року габонець відкрив рахунок своїм голам у новому сезоні вже в матчі 1-го туру чемпіонату Німеччини проти «Майнца», двічі вразивши ворота суперника (2:1)Обамеянг оформив дубль. Відразу ставши основним гравцем нападу дортмундської команди поступово покращував результативність, а в сезоні 2016/17 вже став найкращим бомбардиром Бундесліги, забивши у 32 іграх турніру 31 гол. Загалом за п'ять сезонів в «Боруссії» провів за команду 213 матчів у всіх турнірах, в яких забив 141 м'яч.

«Арсенал» (Лондон)

31 січня 2018 року лондонський «Арсенал» анонсував перехід Обамеянга із «Боруссії» за майже 65 мільйонів євро.

3 лютого дебютував за «канонірів» у матчі проти «Евертона» 5:1 і відразу ж відзначився забитим м'ячем. У підсумку в 13 матчах чемпіонату він відзначився десятьма влучними ударами та чотирма голевими передачами. У наступному сезоні його результативність тільки зросла. У підсумку він розділив лаври кращого бомбардира АПЛ із Садіо Мане, Мохамедом Салахом, забивши 22 голи в турнірі.

15 вересня 2020 року підписав новий контракт із «Арсеналом» до 2023 року, але за рік до завершення терміну угоди залишив склад «канонірів». Загалом провів за команду 163 гри, в яких забив 92 голи.

«Барселона»

31 січня 2022 року Обамеянг став повноцінним гравцем «Барселони», перейшовши до іспанського гранда на правах вільного агента. Дебютував за каталонців 6 лютого у грі проти «Атлетіко» 4:2, замінивши на 61-й хвилині Адама Траоре. 20 лютого оформив дебютний гол та хет-трик за «Барселону» у виїзній грі проти «Валенсії» 4:1. Провів за каталонський гранд 17 матчів і відзначився 11 забитими м'ячами.

«Челсі» (Лондон)

Літом 2022 року стало відомо, що Обамеянга хоче бачити у своєму складі «Челсі». Головний тренер лондонців Томас Тухель настоював на придбанні форварда, з яким працював ще в дортмундській «Боруссії». Англійський клуб запропонував «Барселоні» 19 мільйонів євро плюс 5 мільйонів бонусом. У серпні 2022 року габонський форвард офіційно став гравцем «Челсі».

«Олімпік» (Марсель) 30 листопада 2023 року в матчі групового етапу Ліга Європи проти «Аякса» оформив свій дебютний хет-трик за «Марсель». Цей хет-трик став третім для футболіста в Лізі Європи і він став лише другим гравцем (після Радамеля Фалькао), якому вдалося це досягнення. 22 лютого 2024 року в 1/16 фіналу Ліги Європи забив м'яч у ворота донецького «Шахтаря» (3:1), який вивів його на перше місце в історії серед бомбардирів турніру. Після завершення єврокубкового сезону 2023/24 на його рахунку 34 влучних удари в рамках Ліги Європи.

Кар'єра в збірній Після хорошого сезону в «Діжоні» дебютував за Молодіжну збірну Франції до 21 року у товариському матчі проти однолітків з Тунісу.

25 березня 2009 року Обамеянг дебютував за збірну Габону. Перший гол забив у матчі проти Марокко, гра закінчилася з рахунком 3:2. Потім він забив голи в товариських матчах проти збірних Беніну, Того, Алжиру і Сенегалу.

Обамеянг був ключовим гравцем збірної, яка досягла чвертьфіналу Кубка африканських націй 2012 року. У загальній складності на турнірі він забив чотири голи й став одним з найкращих бомбардирів.

У липні 2012 року Обамеянг представляв збірну Габону на літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні. Єдиний гол він забив у матчі проти збірної Швейцарії.

15 червня 2013 року оформив свій перший хет-трик за збірну в відбіркових матчах до ЧС-2014 року проти збірної Нігерії. Але на чемпіонат світу збірна Габону не потрапила.

У кваліфікації Кубка африканських націй 2015 року оформив дубль в матчі проти збірної Буркіна-Фасо. На фінальній частині турніру він був капітаном збірної. Згодом в аналогічному статусі виводив на поле габонську команду на ігри Кубка африканських націй 2015 в Екваторіальній Гвінеї та домашнього для них Кубка африканських націй 2017 року.

18 травня 2022 року Патрік-Емерік Обамеянг офіційно оголосив про завершення міжнародної кар'єри після 72 матчі і 30 забитих голів.

Статистика виступів Станом на 26 травня 2024 року

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2008–09 «Діжон» Л2 34 8 КФ+КФЛ 4+1 2+0 - - - - - - 39 10 2009–10 «Лілль» Л1 14 2 CF+КФЛ 0+1 0+0 ЛЄ 9 0 - - - 24 2 2010-січ. 2011 «Монако» Л1 19 2 КФ+КФЛ 1+3 0+0 - - - - - - 23 2 січ.-черв. 2011 «Сент-Етьєн» Л1 14 2 КФ+КФЛ - - - - - - - - 14 2 2011–12 Л1 36 16 КФ+КФЛ 0+2 0+2 - - - - - - 38 18 2012–13 Л1 37 19 КФ+КФЛ 4+4 2+0 - - - - - - 45 21Усього за «Сент-Етьєн» 87 37 10 4 - - - - 97 41 2013–14 «Боруссія» Д БЛ 32 13 КН 6 2 ЛЧ 9 1 СКН 1 0 48 16 2014–15 БЛ 33 16 КН 4 5 ЛЧ 8 3 СКН 1 1 46 25 2015–16 БЛ 31 25 КН 4 3 ЛЄ 14 11 - - - 49 39 2016–17 БЛ 3231 КН 42 ЛЧ 9 7 СКН 1 0 4640 2017-січ. 2018БЛ 16 13 КН 1 3 ЛЧ 6 4 СН 1 1 24 21Усього за «Боруссію» Д 144 98 19 15 46 26 4 2 213 141 січ.-черв. 2018 «Арсенал»ПЛ1310КА+КЛ0+1 0 ЛЄ 0 0 СА 0 0 1410 2018–19 ПЛ 36 22 КА+КЛ 1+2 1+0 ЛЄ 12 8 - - - 51 31 2019–20 ПЛ 36 22 КА+КЛ 2+0 4+0 ЛЄ 6 3 - - - 44 29 2020–21 ПЛ 29 10КА+КЛ 1+0 1+0 ЛЄ 8 3 СА 1 1 39 15 2021-.22 ПЛ 14 4 КА+КЛ 0+1 0+3 - - - - - - 15 7Усього за «Арсенал» 128 68 8 9 26 14 1 1 163 92 2021-22 «Барселона» ПД 17 11 КІ 0 0 ЛЄ 6 2 СІ 0 0 23 132022-23ПД10КІ00 -00ТГ1121Усього за «Барселону»181100621025142022-23«Челсі»ПЛ151КА+КЛ00ЛЧ62 - - -2132023-24«Марсель»Л13417КФ+КФЛ2+01+0ЛЧ+ЛЄ2+132+10 - - -5130Усього за кар'єру 493 244 49 31 108 56 6 4 656 335

Статистика виступів за збірну

Титули та досягнення «Сент-Етьєн» Володар Кубка французької ліги (1): 2013

«Боруссія» (Дортмунд) Володар Суперкубка Німеччини (2): 2013, 2014 Володар Кубка Німеччини (1): 2017

«Арсенал» (Лондон) Володар Кубка Англії (1): 2020 Володар Суперкубка Англії (1): 2020

Індивідуальні Найкращий бомбардир Кубка африканських націй: 2012 Найкращий африканський гравець Ліги 1: 2012-13 У команді року Ліги 1: 2012-13 У команді року Ліги Європи УЄФА: 2015-16 Найкращий бомбардир «Боруссії»: 2014-15, 2015-16 Найкращий асистент «Боруссії»: 2014-15 У команді року Бундесліги: 2014-15 Гравець сезону «Боруссії»: 2014-15 Африканський футболіст року: 2015 У команді року КАФ: 2013, 2014, 2015, 2016 Гравець року Бундесліги: 2015-16 Гравець року Бундесліги (Facebook Football Awards): 2016 Найкращий бомбардир Бундесліги 2016–17 31 гол Найкращий бомбардир англійської Прем'єр-ліги 2018–19 22 голи

Особисте життя Його батько, П'єр, також виступав за збірну Габону і провів за неї 80 матчів. Два його брати, Катіліна і Віллі, також були гравцями «Мілана». Одружився з давньою подругою Аліши. У пари є син, Кертіс.

Примітки

Посилання