Агама гімалайська (Laudakia himalayana) — вид ящірок родини агамових (Agamidae). Поширений у Центральній Азії. Мешканець гір і передгір'їв.
Опис Загальна довжина сягає 31 см, з них хвіст удвічі довше за тулуб й голову разом узяті. Самці трохи крупніше самок. Тулуб, голова і підстава хвоста дуже сильно сплощені. Пальці помітно стиснуті з боків, четвертий палець задньої ноги довші третього.
Лускатий покрив Луска верхньої сторони тулуба гладенькі або дуже слабо ребристі. Уздовж хребта проходить доріжка з п'яти-або шестикутної луски, звичайно гладеньких або з нерізко позначеними тупими реберцями, вони відрізняються від спинно-бокових не тільки формою, але і більшими розмірами. В області лопаток вони стають значно дрібніше і поступово переходять у дрібну луску шиї. Черевна луска чотирикутна, гладенька і розташована більш-менш правильними поперечними і косими поздовжніми рядками. Горлова складка добре виражена. Хвостова луска ребриста, вони розташовані правильними поперечними кільцями — кожні 3 кільця утворюють 1 досить добре виражений сегмент, який відповідає одному хвостовому хребцю. У дорослих самців перед задньопрохідним отвором розташовано до 6 рядків потовщеної мозолястої луски, у дорослих самок їх значно менше.
Забарвлення Для молодих агам характерна синє забарвлення тіла і лимонно-жовта голова з червоними скронями. Колір спини оливковий або зеленувато-сірий. З боків хребта більш-менш правильними рядками розташовуються округлі світлі плями, між якими є чорні неправильної форми цяточки і плямочки, особливо добре виражені на шиї і в передній частині тулуба. Голова зверху зазвичай у дрібних чорних цятках. Забарвлення черева сильно коливається. На горлі мармуровий малюнок, який часом зникає. Відома фізіологічна зміна забарвлення голови самців, яка буває яскраво-жовтою і доповнюється помаранчево-червоним забарвленням шкірних складок з боків шиї, а іноді і боків голови.
Поширення Поширений в гірських системах Гімалаїв і Трансгімалаїв, Південно-Східному Тянь-Шані, Південному Памірі і Каракорумі в межах Непалу, Північної Індії, Північного Пакистану, Східного Афганістану, Західного Таджикистану і Західного Киргизстану.
Місця проживання Мешканець гірських ландшафтів, де трапляється на скелях, осипах, серед каміння, в арчевом поясі з рідкісною трав'янистої і чагарникової рослинністю. Зустрічається до висоти 3200 м над рівнем моря і більше. Ховається в тріщинах у скелях і порожнечах під камінням.
Особливості біології Зазвичай агами з'являються в ранкові години і активні до заходу. Навесні і восени активні тільки в середині дня, при температурі вище 20°С. Із зимових сховищ виходять у квітні, наприкінці вересня починається їх відхід на зимівлю.
Належить до яйцекладних ящірок. Статева зрілість настає наприкінці 2 року життя. Парування відбувається наприкінці квітня — на початку травня. Кладки з 3—7 яєць розміром 20—24 × 10—13 мм відбуваються у червні та у липні. Через 60—70 днів з'являються молоді ящірки довжиною тіла 3,5—3,8 см.
Харчується різними членистоногими, павуками, насінням, квітами і листям рослин, зокрема, плодами шипшини і жимолості.
Систематика У 2012 році при ревізії роду Laudakia на основі морфологічних даних із нього був виділений рід ParalaudakiaBaig K. J., Wagner Ph., Ananjeva N. B., Böhme W. A morphology-based taxonomic revision of Laudakia Gray, 1845 (Squamata: Agamidae) // Vertebrate Zoology. 2012. 62(2): 213—260. До нового роду потрапила також агама гімалайська, отримавши міжнародну біноміальну назву Paralaudakia himalayana, під якою цей вид занесений до Червоного списку МСОП (категорія: LC)Агама гімалайська в Червоному списку МСОП.
Примітки
Література Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 78—83) Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 50). — ISBN 5-98092-007-2 Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 108—110) Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 110—111) Саид-Алиев С. А. Земноводные и пресмыкающиеся Таджикистана. — Душанбе : Дониш, 1975. —145 с. (с. 45—48). Словник-довідник із зоології. — К., 2002. Фауна Узбекской ССР. Т. 1. Земноводные и пресмыкающиеся / Богданов О. П. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1960. — 260 с. (с. 77—78) Яковлева И. Д. Пресмыкающиеся Киргизии. — Фрунзе : Илим, 1964. — 272 с. (с. 50—54) Ananjeva, N.B. & Tuniev 1994 Some aspects of historical biogeography of Asian rock agamids Russ. J. Herpetol. 1 (1): 43 Référence Catalogue of Life : Laudakia
Посилання Paralaudakia himalayana в Червоному списку МСОП