Мен () — затока Атлантичного океану на східному узбережжі Північної Америки.
Фізико-географічні особливості Затока обмежена півостровами Кейп-Код на північному сході і Нова Шотландія на південному заході. Знаходиться у межах штатів США Массачусетс, Нью-Гемпшир і Мен і канадських провінцій Нью-Брансвік і Нова Шотландія. Затока Мен включає затоку Фанді в північно-східній частині і затоку Массачусетс в південно-західній.
Берегова лінія затоки Мен скеляста і порізана, з характерним тріасовим типом берега. Банка Джоржеса () в південній частині затоки відвертає від її входу Гольфстрім, а Лабрадорська течія потрапляючи в затоку Мен робить її води холоднішими і багатшими на поживні речовини.
Затока Мен складається з трьох головних басейнів: Уілкінсон-басейну () в південно-західній частині, Джордан-басейну () на півночі і Джоржес-басейну () на сході. В північній частині Джоржес-басейну і на північ від банки Джоржеса глибина затоки сягає 329 м.
Вододіл затоки Мен Площа басейнів річок, що впадають в затоку Мен становить 179 008 км² і становить 100% водостоку штату Мен, 70% Нью-Гемпширу, 56% Нью-Брансвіку, 41% Массачусетса, 36% Нової Шотландії і 1% Квебеку.
Найбільші річки, що впадають в затоку — Аннаполіс (), Кеннебек (), Сако (), Пенобскот (), Сен-Круа (), Меррімек (), Сент-Джон (), Чарльз (), Петікодіак (), Пескатагва (), Шубенакаді (), Салмон (), Макодейвик ().
Холодні води затоки Мен є одними з найпродуктивніших на морському узбережжі Північної Америки. У затоці живуть або кочують декілька видів промислових риб і тварин, зокрема атлантичний оселедець, американський омар (). Літом в затоку заходять декілька видів китів, включно з вимираючим видом — північноатлантичним гладким китом ().
Історія і політика
Найпершими європейськими колоніями в затоці стали французька колонія на острові Сен-Круа, яка була заснована в 1604 році, і заснована в 1607 році англійська колонія Попгам на березі річки Кеннебек.
В 1960-х — 1970-х роках Канада і США сперечалися за управління рибальством й ресурсами затоки Мен. Міжнародний суд визначив морські кордони в затоці у 1984 році, але між країнами триває територіальна суперечка щодо правління островом Макіас-Сіл в районі Джорджес-банки.
Сьогодні найбільші порти на берегах затоки — Бостон, Портленд (США), Сент-Джон (Канада).
Посилання Географічне положення Північної Америки Gulf of Maine Research Institute Gulf of Maine Council on the Marine Environment Мэн (залив). Словари на Яндексе