Агіс IV (близько 262 — 241 до н.е.) — спартанський цар (бл. 245—241 до н. е.), видатний реформатор. З метою відновлення військової та політичної могутності Спарти намагався оздоровити суспільство, відродити стародавній лад, встановлений ще законами Лікурга. Висунув програму реформ — скасування боргів, переділ землі на користь збіднілих верств населення, збільшення числа повноправних громадян за рахунок періеків. Придушивши опір великих землевласників, очолюваних другим царем — Леонідом II, розігнав раду ефорів. Агіс скасував борги та відкрив боргові тюрми.
Сподвижником царя деякий час виступав його родич Агесілай, який був зацікавлений у реформах лише частково — у скасуванні боргів. Похід на допомогу Ахейському союзу проти Етолійського в 241 до н. е. перешкодив Агісу здійснити земельну реформу, яку за його відсутності не хотів проводити новопризначений ефор Агесілай, оскільки сам був великим землевласником. Агесілай домігся запровадження у поточному році додаткового тринадцятого місяця, щоб брати за нього додатковий податок, хоча у цьому році додатковий місяць був не потрібен, також він проявляв демонстративну неповагу до царя Клеомброта II і відсутнього Агіса IV. Все це дозволило олігархам скористатися з невдоволенням народу і повернути до влади Леоніда II. Після реставрації попередньої влади, ефори віддали Агіса під суд за вироком якого його було повішено, а його закони скасовано.
Примітки
Джерела
Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Посилання