Кшиштоф Опалінський (; 1609 або — 6 грудня 1655, Влошаковиці) — польський шляхтич, поет, урядник Королівства Польського, один з ватажків магнатської опозиції проти Владислава IV і Яна II Казимира Ваз. Представник роду Опалінських гербу Лодзя.
Біографія Народився 1609 року (за іншими даними, ). Син познанського воєводи Пйотра Опалінського та його дружини Зофії Костки. Походив з стародавнього Лодзинського роду.
Вчився разом зі своїм братом Лукашем (1612–1666) з 1620–1625 у Любранській академії в Познані. Восени 1626 року з братом Лукашем під опікою гувернера Павела Ролінського виїхав на студії за кордон, з 3 грудня 1626 більше двох років навчався в Левенському університеті. 7 березня 1629 року разом із братом записалися до Орлеанського університету. Подорожував по Італії та Німеччини.
Після проведеного 1633 року поділу спадку батька став посідачем 23 маєтностей із центром у с. Влошаковиці (). Очолював Коронний трибунал 1641 року, був його послом 1636-го. Був неодноразово послом на сеймах.
Посади (уряди): познанський воєвода (призначений у квітні 1637).SaJkowski A. Opaliński Krzysztof z Bnina h. Łodzia (1609—1655)… — S. 87.
Під час шведського «потопу» уряд наказав Богуславові Лещинському захищати території Польщі. Проте в липні 1655 він через хворобу не зміг це зробити і обов'язок захищати впав на Кшиштофа Опалінського. 24 липня разом з 14000 чоловік армія Кшиштофа зустрілася зі шведами під Уйсьцем (1655). Незважаючи на гарну стратегічному оборону району, Анджей Грудзінський дав наказ відступати. Паніка, яка з'явилася в польському таборі змусила К. Опалінського, А. Ґрудзінського та інших менш впливових магнатів підписати 25 липня 1655 року капітуляцію. Підписаний документ давав повну владу над провінціями Познань і Каліш.
Кшиштоф Опалінський направдоподібніше помер уночі з 6 на 7 грудня 1655 року в с. Влошаковиці у віці 44 років. Був похований у родинному гробівці у крипті в костелі домініканів у Серакуві.
Творчість Під пером Опалінського Польща того часу представляється вкрай зіпсованою країною, осередком нелюдських злочинів. Автор застерігає шляхту, що таке поводження з селянами повинно викликати селянські бунти, погрожуючи загибеллю всій державі.
Родина Одружився 18 травня (28 травня у Чарнкуві взяли шлюб) 1634 року на Тересі Констації Чарнковській. У них було восьмеро дітей: Пйотр Адам (1636–1682), одружився з Ганною Сенютянкою, а потім з Вікторією Тшебуховською, Анна (1636—1637), Елеонора (1638–1641), Марія (1640–1641), Ян Кароль (10 січня 1642 — 26 березня 1695), одружився з Анною Зофією Чарнковською (1660—1701), Анна Марія (1643–1644), Зофія Кристина (1643–1699), дружина Адама Конажевського, підляського воєводи Вацлава Лещинського, новокорчинського старости Станіслава Опалінського, Тереса Констанція — дружина Олександра Христофора Сенюти, київського воєводи Немирича Степана (друга, шлюб бл. 1680-81Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (przed 1630—1684) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 823—824. ), Людовіка Марія (1648–1676), дружина Петра Опалінського.
Примітки
Джерела SaJkowski A. Opaliński Krzysztof z Bnina h. Łodzia (1609—1655) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIIII/1, zeszyt 100. — S. 87—90.
Посилання Krzysztof Opaliński — Enciclopèdia «Wiem» . Krzysztof Opaliński z Bnina h. Łodzia (ID: 3.623.165) . Opalińscy 01. Genealogia dynastyczna.