«5'nizza» () — український музичний гурт із Харкова, заснований 2000 року.
Засновники гурту Андрій Запорожець та Сергій Бабкін познайомилися в середині 1990-х років, навчалися в одному класі та удвох грали пісні інших гуртів. Наприкінці 1990-х вони стали писати власні композиції, а 2000 року створили гурт «5'nizza», в якому Запорожець співав, а Бабкін грав на гітарі, підспівував та імітував голосом інші інструменти. Коли 2002 року музиканти розповсюджували компакт-диски з власним демо-альбомом «Анплаггед» на фестивалі «Казантип», їх помітив російський музикант Едуард Шумейко та запропонував організувати концерти в Москві.
«5'nizza» почали виступати в Росії восени 2002 року і вибухово стали популярними. Їхні концерти в клубах збирали повні зали, а демо-альбом, який широко розповсюджувався піратами, був хітом продажів. Два музиканти з гітарою, що виконували запальну суміш регі, хіп-хопу та бардівської пісні, стали справжнім відкриттям російської та української музичної сцени. Головним хітом стала антивоєнна пісня «Солдат», яка потрапила до ротації на «Нашому радіо».
2003 року «5'nizza» випустила офіційний дебютний альбом «Пятница», що переважно складався зі вже відомих композицій. Музиканти активно з'являлися в медіа, на радіо та телебаченні, та виступали в багатьох країнах. 2005 року вийшов другий альбом «О5», який вже не викликав такого резонансу. Під час роботи над третьою платівкою в дуеті виникли творчі конфлікти, і 2007 року «5'nizza» розпалась. Запорожець заснував власний проєкт SunSay, а Бабкін продовжив грати в театрі й кіно та випускати сольні альбоми.
2015 року дует возз'єднався, але зазнав критики через виступи в Росії після анексії Криму та війни на сході країни. 2017 року вийшов третій і останній альбом «5'nizza» «Ку». Після російського вторгнення в Україну «5'nizza» відмовилася від виступів в країні-агресорі, проте час від часу потрапляла у скандали через виконання російськомовних пісень та виступи перед росіянами за кордоном.
Історія
1994—2000. Знайомство та створення гурту Засновники гурту «5'nizza» Андрій Запорожець та Сергій Бабкін познайомилися в харківському ліцеї мистецтв, де навчалися в одному класі з 1994 по 1996 роки. На перервах Бабкін грав на гітарі, яку позичав у музичному класі ліцею, а Запорожець начитував хіп-хопові тексти. Вже тоді вони почали розучувати та грати пісні гуртів, які їм подобалися, як-то Nirvana, U2, Aerosmith, Fugees, Seal, Стінг, «», «Браво» та «ДДТ», та виступати на шкільних святах. 1996 року Бабкін поступив на театральне відділення Харківського інституту мистецтв, а Запорожець — у Харківський медичний інститут, але підлітки продовжили товаришувати.
Після закінчення ліцею Запорожець та Бабкін почали писати власні пісні, які виконували друзям за першої можливості — просто на вулиці або на квартирниках. Одного разу вони поїхали відпочивати на фестиваль «Казантип», де співали на березі моря, та несподівано привернули увагу багатьох людей, які аплодували музикантам та знімали їх на фото та камери. Повернувшись до рідного Харкова, хлопці почали замислюватися про створення гурту. Після фотосесії, яка відбулася в п'ятницю і на яку вони прийшли в червоних кофтах, хтось згадав про пошуки назву дуету, і їхня подруга поетеса Галіна Давидова запропонувала назвати гурт «Красная пятница» (). Назва усім сподобалася, але від слова «Красная» вирішили відмовитися, щоб уникнути асоціацій з гуртом «Красная плесень». Наступного ранку Андрій Запорожець вигадав написання із «п'ятіркою» — «5'nizza».
2000—2002. Перші виступи. «Анплаггед» Перші виступи «5'nizza» проходили в харківських клубах. На їхній дебютний концерт прийшло лише близько десяти друзів, але згодом «5'nizza» виступала щоп'ятниці в клубі «Маска», маючи за вечір два виходи на сцену з двома піснями. Коли власних пісень набралось сімнадцять, музиканти вирішили записати їх для себе на компакт-диск. В місцевій студії «М. А.Р. Т.» вони за півтори години відіграли весь власний матеріал і того ж дня отримали зведені пісні, записані на 35 дисків, заплативши за все 30 долларів. Обкладинку диска, що отримав назву «Анплаггед» (, що означає акустичні виступи), намалювали самі та видрукували на ксероксі на жовтому папері.
2002 року Бабкін та Запорожець знову поїхали на «Казантип», де розповсюджувала власний «жовтий диск» серед меломанів всього пострадянського простору. Там вони познайомилися з фронтменом московського гурту «W. K.?» Едуардом Шумейком («Шумом»), який домовився, щоб «5'nizza» виступила на головній сцені фестивалю. Коли за декілька тижнів «W. K.?» приїхали з концертом в Київ, «5'nizza» відіграла у них на розігріві, після чого Шумейко запропонував музикантам організувати декілька концертів в Росії, попередивши, що після цього їхнє життя може сильно змінитися. Бабкін та Запорожець не стали відмовлятися і восени 2002 року переїхали до Москви.
2002—2007. Пік популярності. «Пятница», «О5» На першому концерті «5'nizza» в Москві було близько 100 людей, але з кожним наступним кількість глядачів збільшувалася. Шумейко став повноцінним менеджером гурту, відмовившись від власної музичної кар'єри на користь просування перспективного українського колективу. Завдяки «сарафанному радіо» їхні концерти одразу були аншлаговими, а ротація пісні «Солдат» на «» Михайла Козирєва підвищила популярність гурту ще більше. Окрім офіційних компакт-дисків «5'nizza» існувала величезна кількість піратських копій, проте основний дохід музикантів був пов'язаний із концертними виступами. Під час живих концертів гурт пару разів експериментував зі складом, але вирішив залишитися дуетом, покладаючись на спів Запорожця (він же ) та акустичну гітару й бітбокс Бабкіна (). Популярність «5'nizza» зростала вибухово і вже наприкінці 2002 року молодий гурт, що не мав жодного відеокліпу або жодного офіційного альбому, став чи не культовим в музичній та навколомузичній спільноті.
В березні 2003 року в Москві відбулася церемонія нагородження премії «», започаткованої «Нашим радіо», де «5'nizza» отримала відзнаку «Прорив року», обійшовши гурти «Звери», «», «» та «И друг мой грузовик». Влітку на лейблі «Гранд Рекордс» нарешті офіційно вийшов перший дебютний альбом гурту, що отримав назву «Пятница», який окрім вже відомих пісень містив три нових. Презентація альбому відбулася 27 липня 2003 року в московському рок-клубі СДК МАИ. В пресі платівку називали «новим явищем сучасної вітчизняної музики», відзначаючи контраст лаконічного звучання дуету та складної ритміки й потужної енергетики. Після цього «5'nizza» почала з'являтися на телебаченні та радіо, давати інтерв'ю в медіа, та відправилася в гастролі іншими країнами, як-то США, Канада, Німеччина, Ізраїль, Латвія, Литва, Естонія та Польща. В Санкт-Петербурзі був знятий кліп на пісню «Зима», який не сподобався гурту та не був опублікований, але пізніше вийшли кліпи на пісні «Солдат» та «Ямайка». Паралельно з цим, Сергій Бабкін продовжував грати в харківському «Театрі 19», а Андрій Запорожець співав в харківському гурті «Lюk».
3 квітня 2004 року «5'nizza» була визнана найкращим новим гуртом року за версією журналу . Влітку було анонсовано вихід другого альбому «5'nizza», що отримав назву «О5» («О-пять») та мав вийти в вересні, проте реліз відбувся лише на початку 2005 року. Альбом продовжував тенденції мінімалізму, започатковані на попередній «П'ятниці», хоча й був трохи стилістично різноманітнішим, а декілька композицій мали більш насичене звучання. На пісню «Новий день» було знято черговий відеокліп. Попри популярність гурту, друга платівка вже не викликала такого резонансу, як дебютний альбом. Музичні критики стримано відгукнулися на нову роботу харківського колективу, звинувативши їх в самоповторенні та порекомендувавши відмовитися від мінімалістичного звучання. «На жаль, те, що буквально рік тому буквально підривало досвідчені уми столичних меломанів…, зараз перетворилося на повсякденну реальність, на нудний напівбардівський посил, хоча грає 5'nizza так само запально і неповторно» — писали в інтернет-виданні Zvuki.ru.
Після виходу другого альбому «5'nizza» продовжувала гастролювати, але не так активно, через високу зайнятість Сергія Бабкіна в «Театрі 19». Окрім цього, паралельно з участю в гурті, Бабкін почав записувати власні пісні. У квітні 2004 року він випустив дебютний сольний альбом «Ура!», який суттєво відрізнявся стилістично від творчості «5'nizza», та мав більш бардівський та театральний характер. Пізніше того ж року вийшов сингл «С Н.Г!», а протягом 2005—2006 років — альбоми «Бис!», «Сын» та «Мотор»
2007—2015. Розпад гурту Навесні 2007 року, під час запису третього студійного альбому «5'nizza», між музикантами почалися творчі суперечки. Андрію Запорожцю було затісно в межах дуету, він прагнув експериментів та співпраці з іншими музикантами та авторами. Сергій Бабкін, своєю чергою, відчував, що відходить на другий план, бо раніше він сам грав на гітарі та бітбоксив, але тепер ці ролі мали дістатися іншим. Музиканти навіть розглядали можливість перетворення «5'nizza» на тріо, додавши до складу Славу Fame (В'ячеслава Семенченка), з яким встигли записати одну пісню. Згідно з концепцією нового альбому, в кожній композиції мав бути задіяний один додатковий інструмент, як-то саксофон або рояль. Врешті решт Бабкін та Запорожець так і не змогли дійти згоди та оголосили про розпад гурту. Останній концерт прощального турне «5'nizza» відбувся в Кракові 16 червня 2007 року. Андрій Запорожець оголосив, що далі буде співати самостійно, а нові пісні «5'nizza» увійдуть до його сольної програми.
Після розпаду «5'nizza» кожен з учасників зосередився на власній кар'єрі. Сергій Бабкін продовжував випускати альбоми сольно та в проєкті K.P.S.S., виступав у харківських театрах «Театр 19» та «Прекрасні квіти», грав у кіно («Відторгнення», «Олександр Довженко. Одеський світанок»), брав участь у телепроєктах («Голос країни», «Танці з зірками»). Андрій Запорожець заснував власний гурт SunSay, з яким записав сім альбомів, захопився буддизмом та багато подорожував, брав участь у відборі на «Євробачення 2016» із піснею «Love Manifest», поступившись лише майбутній переможниці Джамалі та The Hardkiss.
2015 — донині. Воз'єднання
На початку березня 2015 року в пресі з'явилася інформація про те, що «5'nizza» возз'єднається для двох концертів в Москві та Санкт-Петербурзі. У квітні гурт випустив першу за багато років пісню «I Believe in You», а пізніше оголосив, що реюніон-тур також буде містити концерти в Україні та Білорусі. Наприкінці травня — перед першими концертами — музиканти випустили мініальбом I Believe in You, до якого увійшли три нові пісні, записані в пітерській студії «Добролет». Усі шість концертів — три в палацах спорту та три у багатотисячних клубах — пройшли з великим успіхом, всі квитки було розкуплено.
2016 року «5'nizza» продовжила концертні виступи, зокрема, влітку відіграли в «» (Москва) та стали хедлайнерами незалежного музичного фестивалю (Санкт-Петербург), а восени вперше виступили в Лондоні. 15 лютого 2017 року «5'nizza» випустила свій третій студійний альбом «Ку», який став першою роботою гурту за дванадцять років. До альбому увійшло 14 композицій, дві з яких було опубліковано раніше, а наприкінці лютого вийшов відеокліп на пісню «Самолет». 14 лютого альбом був презентований в Харкові, після чого гурт дав концерти в Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі, Миколаєві, Херсоні, Черкасах та Києві.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року Сергій Бабкін та Андрій Запорожець виїхали за межі країни та відмовилися від концертів в Росії. Вони продовжили виступати в Європі, збирали гроші на благодійність та переклали українською свій головний хіт «Солдат», проте час від часу піддавалися критиці за використання російської мови у піснях та в офіційній комунікації. У 2025—2026 роках гурт відзначив 25-річчя ювілейним турне по Європі, Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії, та випустив англомовні сингли «War Child» та «Phoenix».
Стиль гурту