Казимир Ян Павло Сапега (, ; 1637 / 1638 / бл. 1642 — 13 березня 1720, Городня) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, герба Лис.

Біографія

Найстарший син великого гетьмана литовського Павла Яна Сапеги (бл. 1610–1665) і його другої дружини Анни Барбари Копець ( 1707). За версією ПСБ, дата народження бл. 1638 року — хибна, бо батьки уклали шлюб на межі 1641-1642 років. Хрещеним батьком був Казимир Леон Сапега. В 1648 році батько брав його на виборний сейм, поставив його підпис від Вітебського воєводства.

У вересні 1657 року виїхав для навчання до Ґрацу. Тут 1658 року був публічно ображений цісарським офіцером, через це стосунки батька з віденським двором охололи. 20 липня 1661 року Ян II надав йому посаду підстолія литовського, бо хотів отримати підтримку батька — опозиціонера щодо двору короля. Наприкінці 1660 виїхав для подальшого навчання, 9 січня 1661 року записався з титулом старости Берестя.

Під час виборів короля 1674 року критикував Михайла Казимира Паца за зловживання та дефродацію громадських фундушів, погрожуавав покинути службу у війську ВКЛ, перейти на службу до коронного війська. Віддав голос за кандидатуру Яна Собеського. За це отримав з французької каси 13000 ліврів та підтримку нового короля в суперечці Сапіг з Пацами. Брав участь в осінній кампанії 1674 року в Україні, після відходу частини війська ВКЛ на чолі з М. К. Пацом залишився з власними коругвами в таборі під Брацлавом.

З 1684 року в опозиції до Яна III Собеського через отримання гегемонії Сапіг у ВКЛ, різне бачення політики. На раді сенату 29 вересня 1684 року між Жванцем та Хотином запропонував сейму розглянути питання, чи має король прияйняти запропоноване цісарем посередництво в конфлікті між Францією та Іспанією-Австрією. 11 жовтня 1684 брав участь у битві під Кам'янцем. Брав участь в радах сенату 1684 року: 22 жовтня — під Чортковом, 26-27 жовтня — під Незбродами. Планував особисто взяти участь в молдавській кампанії 1686 року, потім відмовився, вислав загін на чолі з Юзефом Богуславом Слушкою, через що був розкритикований королем на раді сенату у Львові в грудні 1686 року. Брав участь в переможній битві з татарами 18 серпня 1688 року біля Кам'янця, де командував лівим крилом. 13 вересня на військовій радіRachuba A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720)… — S. 40. в таборі під БучачемPalkij H. Szczuka Stanasław Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654—1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2011. — T. XLVII/3, zesz. 194. — S. 471. не підтримав плановану королем виправу на Молдавію.

Королю була необхідною підтримка Сапіг у справі відбирання маєтностей Людвіки Кароліни Радзивіллівної ( 20.3.1695), яка, розірвавши зашлюбини з королевичем Якубом, 10 серпня 1688 року уклала шлюб із Карлом Філіпом Нойбурзьким. Для цього він вислав до Бучача Станіслава Антонія Щуку, але К. Я. Сапега віддав перевагу заочним перемовинам з королем. Остаточно став на сторону Карла Філіпа Нойбурзького, за що отримав 60 000 талерів. На сеймі 1688-1689 років його люди протидіяли будь-яким планам короля, зокрема, взяти нойбурзькі фортеці силою військ.

Під час громадянської війни 1696–1702 років у Великому князівстві Литовському став на чолі роду Сапіг, за їхнє домінуюче панування в країні. Після смерті короля був одним із претендентів на руку Марії Казимири. 18 листопада 1700 зазнав поразки в битві під Олькениками (нині м. Валькінінкай, Литва) від великолитовської шляхти, якою командував Михайло Сервацій Вишневецький.

Помер близько опівночі 13—14 березня 1720 року в Городні під час зворотньої дороги з сейму. Був похований 3 квітня 1720 у княжій усипальниці в Березі-Картузькій.

Уряди (посади) Посідав важливі уряди (посади) та державні пости у Великому князівстві Литовському: чашник литовський (з 1659 року), підстолій литовський (з 1661), підскарбій надвірний литовський (з 1661), воєвода полоцький (бл. 1670 — 1681), польний гетьман литовський (1681—1682), староста жмудський (можливо, з 1681/82) воєвода віленський (у 1682—1707), отримав перед 22 травня 1682 року водночас з обіцянкою посади великого гетьмана литовськогоRachuba A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720)… — S. 39. староста берестейський, великий гетьман литовський (у 1682—1703 і 1707—1708); номінацію отримав 15 лютого 1683 року. староста борисовський, 18 червня 1667 року відступив тесть староста оникшинський; 10 жовтня 1669 року відступила теща, згода короля 15 квітня 1670 року; 16 червня 1708 року відступив сину Юрієві староста бобруйський з 1686 року староста здзитівський (Слонімський повіт), 1687 року отримав від матері.

Маєтності, фундації Хресний батько записав йому значну частину своїх величезних маєтків, зокрема, Бяроза, Чорнобиль та ін.Rachuba A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720)… — S. 46.

Родина Був одружений тричі: 1) Христина Барбара Глібович, з 1667 року (1647 −1695, дочка Юрія Глібовича), під його впливом в 1668 році перейшла з кальвінського обряду на католицький; разом з нею в 1676 році фундували монастир домініканів у Заславі. Діти: Єжи Станіслав (бл. 1668—1732) — стольник литовський, воєвода троцький, мстиславський воєвода, Міхал Францішек (бл. 1670—1700) — конюший литовський, генерал артилерії литовської, ошмянський староста, князь Священної Римської імперії (1700), Олександр Павло (1641—1734) — чашник литовський, маршалок надвірний литовський, маршалок великий литовський, Катажина Схоластика ( 1720) — дружина Стефана Миколая Браницького, мати Яна Клеменса Браницького.

2) Тереза Корвін-Госевська, з 1702/03 року (? −1708) 3) Антонія Сибілла Вальдштейна-Арнау, до 1711 року (? −1779) графиня

Примітки

Джерела Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 17—18. Rachuba A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 37—48.

Посилання

Geneagraphie — Families all over the world Sapieha Sapiehowie (04)